“Коли сину Принцу було 3 роки, він запитав, чому у нас, батьків, є гаманець, а в нього — ні. Тоді ми купили йому гаманець. Щодня клали туди по одному фунту. Тільки така мотивація спрацьовувала, щоб син погодився йти у дитсадок у Лондоні”, – розповідає жінка.

Вона переїхала з Вінниці у Англію, відкрила будівельну фірму, вийшла заміж і наpодила сина.

Усі дитячі “шкідливі” звички обернула на користь, щоб навчити сина знати ціну грошам і поважати працю людей.

“Він, як і будь-яка дитина, заходячи у магазин, капризував і просив купити йому усе, чого душа бажає. Я почала водити його в крамниці, де все коштує 1 фунт. Казала, він може собі купити що завгодно, але це має бути одна річ. Адже у нього тільки одна фунтова монета, яку він заробив цього дня за похід до дитсадка. Спочатку син кидав у візочок усе, що хотів. Та коли доходили до каси, обирав одну річ. Коли в сина було в кишені декілька фунтів, ми з ним заходили в магазин із дорожчими іграшками”, – говорить Ольга.

Після повернення до України жінка стала вчити сина заробляти гроші власними силами.

“Коли проходили повз дитячі майданчики, сина цікавило лише те, що коштує грошей: батути, машинки, морозиво. І я подумала: коли дитині все оплачують батьки — вона цього ніколи по-справжньому не цінуватиме. Тому сказала: “купуй, що хочеш, але за власні гроші”, – розповідає жінка.

Вона заохочувала сина виготовляти речі своїми руками і продавати їй та чоловікові.

“Щодня Принц вчився щось робити: малював, ліпив, складав. А тоді – продавав це нам і нашим гостям. За це отримував гроші. Бачили б ви очі моєї дитини, коли його старання оплачувалися!”, – пригадує Ольга.

Однак, крім цього, важливо навчити дитину розпоряджатися грішми – не складати їх безцільно й не витрачати все одразу. Бізнес-тренер навчила дитину відкладати кошти за пріоритетами – на глобальні цілі та щоденні потреби й бажання.

У цій формі виховання — одні плюси, переконана Ольга. За її спостереженнями, виховання фінансової грамотності дає дитині потужну мотивацію, прагнення дізнаватися щось нове і вчитися.

“Якщо раніше на зустрічі з моїми друзями Принц нудився, просився додому, пустував, то зараз спокійний. Знає: це — його робота, за неї отримає гроші, які докладе у скарбничку. Я спокійна за поведінку своєї дитини під час ділових зустрічей чи тренінгів. У мене до нього ставлення як до дорослої особистості”, – каже бізнес-тренер Ольга Амрай.

Пише slovech.co