Уже три місяці минуло з того дня, як молода жінка залишивши дочку вже колишньому чоловіку і вирушила шукати кращого життя.
Ранній шлюб по «зaльоту», красива 17-річна наречена і 23-річний наречений. Море планів і надій, які голосно розбилися об побут. З’явилася дочка і разом з нею з’явилися в житті Маші постійні пелюшки і підгузки, хронічний недосип і втома, дратівливість і часті нервові розлади.
Маша не таким уявляла собі сімейне життя. Вона колись втовкмачила собі в голову, що нормальна дитина до року тільки їсть і спить, і зараз дико дратувалася, коли дочка плакала ночами. Вона не могла зрозуміти, що тій потрібно, адже вона сто разів бачила в парку молодих матусь з малюками і вони всі без винятку були спокійними, задоволеними і щасливими.
Молодій мамі не вистачало уваги, волі, прогулянок по магазинах з подругами. Вона сумувала за часом, коли легко могла зібратися і піти на кілька годин з дому не думаючи ні про що.
Свекруха як могла допомагала, але все одно Маші здавалося, що її дитина найкапризніша і найкрикливіша. У підсумку, вона додумалася до того, що саме дочка зламала їй життя, тому як до її появи все було добре.
Не було у неї ні материнського інстинкту, ні будь-якої любові до дівчинки. Дивилася вона на неї з роздратуванням, весь час шукала за що покарати.
У підсумку, коли доньці виповнилося 2,7 вона висловила чоловікові все, що накопичилося в душі і поїхала забравши всі свої речі. Пізніше, за її заявою, їх розлучили.
Мати-зозуля будує десь своє особисте життя, бабуся і батько виховують Валю намагаючись своєю турботою і любов’ю компенсувати відсутню мамину любов’ю.