– Ти безбожник! Ти п’яниця! Злодій!
Мудра людина у відповідь лише посміхнулася. Спостерігав цю сцену добре одягнений юнак і запитав:
– Як же ти можеш подібні образи терпіти? Невже тобі не образливо?
Мудрець сказав молодій людині:
– Якщо ти хочеш дізнатися мій секрет, тобі доведеться пройти зі мною.
Мудра людина зайшла в запорошену комору, запалила свічку і, порившись в скрині, знайшла рваний, брудний і старий халат, кинула його юнакові і сказала:
– Примір, це тобі до пари.
Юнак оглянув його і обурився:
– Навіщо мені надягати на себе ці брудні обноски? Ти бачиш я одягнений в пристойний і добротний одяг. Ти напевно збожеволів!
І кинув рваний халат назад.
– Зверни увагу, – сказав мудрець, – ти чомусь не захотів приміряти старе лахміття. Точно так само і я не став приміряти до себе ті брудні слова, якими намагалася дістати мене та людина.
Чи зможеш ти ображатися на образи, якщо будеш розуміти всередині себе дуже грунтовно і твердо, що образи – це лахміття, які тобі кидають з чужого плеча люди. Звичайно ніхто не забороняє тобі приміряти будь-чиї образи і навіть носити їх, якщо у тебе раптом не виявиться власного одягу.