Поки я читала всю цю маячню хвoрої уяви, товариш майор оглядав квартиру, в якій нікого не побачив, бо син на навчанні, а кошеня залізло під диван.
Пішли до сусідки, дільничний її пояснює, що ніяких дітей сторонніх у мене немає. І тут Маша видає головний козир: -Хлопчика вона Ваською називає. І голосно говорить, що якщо він буде гратися, то позбавить його обіду.
Я так років сто не сміялася! Зайшли ми з дільничним знову до мене, довелося його познайомити з неповнолітнім Васьком, кошеням двох місяців від роду, який шкодить по страшному за що його і лають. Найсмішніше, що на цю заяву сусідоньки довелося писати пояснення. Уявляю, як буде реготати весь відділ, коли прочитають цей опис. Принаймні дільничний веселився від душі, коли ми писали це пояснення.