Її на основі народної, створив український композитор Микола Леонтович. Він присвятив цьому 20 років свого життя і п’ять авторських редакцій. Автора поважають у всьому світі, але на батьківщині майже розвалений стоїть будинок, в якому Леонтович провів своє дитинство.

Про це йдеться у програмі новин «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Будинок у селищі Шершні на Вінниччині показав журналістам краєзнавець Олександр Коваль. Оселя ХІХ-го століття шокує не лише жалюгідним станом, а й пам’ятною табличкою: «Тут провів дитячі роки композитор Микола Леонтович. Той самий, чий «Щедрик» відомий на увесь світ.

Як розповідає Олександр Коваль, родина Миколи Леонтовича мешкала в цьому будинку 15 років, із 1880-го. Зараз помешкання частково без даху, без вікон і дверей. Але навіть серед цілковитої руїни Олександр продемонстрував речі, які збереглися і мають історичну цінність. Адже вказують на понад сторічний вік оселі.

«Дельовані стіни обкидали глиною, соломою, пхали кусочки цегли, щоб швидше, краще висохло. Бачимо балок, чверть заходить, знов дерево. А згодом обклали цеглою», – говорить краєзнавець Олександр Коваль.

Цегла – з місцевих заводів. І всередині теж є ознаки того, як будували хати наприкінці ХІХ-го століття. Це видно за переходами з однієї груби до іншої, а також за підлогою.

«Підлога рідна в цьому будинку. Чому? Тому що такі будівлі будували великі, у вигляді не хати, а «палациків». І для того, щоб дошка не вигиналась, робили «лігари». Ставили густо. І ставили дошки, вставляли в шпон. І вони служили», – додав історик.

Одна кімната зачинена, але через вікно видно, що вона добре збереглася, якщо порівнювати з іншими. Хоча сміття і там є чимало. За радянських часів у будинку була контора колгоспу. Тоді ж до садиби зробили прибудову. Зараз у частині цього аварійного приміщення працює пошта. 

«Зігнила підлога і дах вже треба міняти», – розповіла поштарка Олена.

Чому пам'ятка культури та будинок всесвітньо відомого композитора у такому жалюгідному стані – у сільській раді відповіддю дивують: оселя не має господаря. І реконструювати її нікому.

«Минув рік, як ми подали оголошення в газету, що у нас є майно без господаря на території Шершнівської сільської ради. Ухвалили рішення на сесії, зробили технічну документацію на цей будинок і передали його на баланс сільської ради», – сказала голова села Шершнів Наталя Михайлова.

Коли будівля матиме власника, говорить пані Наталя, тоді можна буде вкладати кошти у відновлення.

«Пошта там працює вже 12 років за усною домовленістю. Так вирішили, бо на той момент іншого приміщення не знайшли», – додала сільська голова.

Аби врятувати будинок Леонтовича від знищення, збір коштів ще два роки тому розпочав Фонд гуманітарного розвитку України. Утім частина істориків заявила, що ця оселя ніколи не належала сім'ї композитора.

«Це не той будинок. Бо опис жодним чином не відповідає тій будівлі, якій приписують, як таку, що там проживала родина Леонтовичів. Будівля, в якій проживала будівля Леонтовичів, згоріла», – зазначила Михайлова.

Такий лист надіслав до сільської ради завідувач сектора охорони культурної спадщини області. В обласному краєзнавчому музеї навели свої докази.

«Дім священика побудований у 1880 році був дерев’яний, але на кам’яній основі. Тобто він зовсім не схожий на той будинок, який зараз є в Шершнях», – розповіла завідувач методичного відділу Вінницького краєзнавчого музею Марина Кошельник.

Таке записано у єпархіальних відомостях, які знайшли в архівах. Написані вони батьком Леонтовича, який був священиком. Є дані і від його колег. 

«Є дані, що згоріли приміщення священика у 1898 році. А що ж це за будівля? – Я не можу вам сказати», – зазначила пані Кошельник..

Та чому тоді на закинутій оселі висить меморіальна дошка, яка щороку провокує скандальні матеріали у пресі, мовляв, дивіться, в якому стані пам'ятка? У Вінницькому музеї на це відповідають так: «Ця дошка, імовірно, на цьому будинку була повішена помилково», – вважає Кошельник.

Щоправда, місцеві жителі з істориками не погоджуються. «Наші довгожителі всі говорять про те, що все ж таки це той будинок. Горів будинок, але не той, в якому жив Леонтович, а будинок дяка», – розповіла голова сільської ради Шершнів Наталя Михайлова.

Мешканець Шершнів Микола Бондар згадує, як про занедбане помешкання розповідав його дід. Чоловік переконує, родич допомагав зводити дім для родини Леонтовичів і точно знав, де жив композитор.

«Тут була контора колгоспу і добудовували її вже в хаті Леонтовича», – сказав житель села Шершнів Микола Бондар.

У фонді, який збирає гроші на порятунок будинку, переконані, що пам'ятка справді належала Леонтовичам. І попри сумніви істориків у Вінниці, чекають, коли будівлю передадуть на баланс сільради, щоб вкладати кошти у реконструкцію.

«Ми зараз ведемо перемовини з проектним інститутом, щоб вони визначили, якого року цегла. Бо їй 100-150 років і треба знати, яка частина є історично важливою, а яку можна демонтувати», – зазначила президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталя Заболотна.

Місцеві жителі та меценати сподіваються, що будинок Леонтовича таки вдасться відреставрувати. Та поки він стоїть у занедбаному стані, по всьому світу у ці дні лунає найвідоміша мелодія.

Нагадаємо, український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог Леонтович Микола Дмитрович народився 13 грудня 1877 в с. Монастирок, Немирівського району Вінницької області. Він відомий своїми хоровими обробками українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».