Став у чергу, а коли опинився перед одним із родичів, мовив спокійно, з усмішкою:

– Нині пoмeрла моя дружина.

У відповідь почув:

– Дуже вам дякую!

Повторив те саме ишому родичу, а той відповів йому:

– Щиро дякую!

Нарешті сказав те саме молодятам.

Цього разу відповідь була такою:

– Дякуємо! Тепер твоя черга, друже!

Давній біблійний вислів справджується нині поміж людьми: «Мають очі, та не бачать, мають вуха, та не чують». Треба жити так, як підказує наша природа: уста можуть закриватися, але вуха – ніколи!