Дама сказала:
– Навіщо потрібно було воювати, що вам при Українї погано жилося? За що ви воювали?
він:
– За щасливе майбутнє моїх дітей.
вона:
– Ну і що? Де воно щасливе майбутнє? П’ятий рік йде війна. Ті хлопчики, хто вже підріс, з 1 листопада почнуть ставити на військовий облік. Всіх з 2002 року народження до пенсіонерів. Молодь вже будуть змушувати служити в армії ДНР.
він:
– Ось і добре. Будуть справжні мужики. І взагалі. Життя налагоджується. Ось вбили злочинця і злодія Захарченко. Тепер все буде по-іншому. Він маскувався під порядного, а насправді просто грабував республіку.
вона:
– Це росія спеціально нам так говорить, щоб на нього звалити той факт, що у нас народ живе за межею бідності. При російських цінах пенсії 3 тисячі, а зарплати у народу 5-6 тисяч. Тому і йдуть в ополчення, яке зараз назвали армією ДНР. Там 15 тисяч платять. А насправді це ганебні копійки. Росія тримає нас в злиднях. Промисловості практично немає. І війна не закінчується. За що ви воювали?
Поруч стоїть подруга штовхає сиди, мовляв, замовкни. Та смикає плечем. Мовляв, відчепися.
Вона продовжує:
– Ну, скажіть, ви за це воювали? Що хіба погано в Україні вам було?
він:
– Зараз до влади прийшов Пушилін. Ось тільки офіційно його виберуть і все. Він уже зараз пообіцяв, що з 1 листопада зменшать акциз на бензин і за рахунок цього він подешевшає на 10 рублів і ціна буде, як в росії. І за рахунок цього подешевшають всі продукти. Ось кури сказав відразу подешевшають. Це ж саме доступне для людей.
вона:
– Невже ви настільки наївні? Це ж просто передвиборча пропаганда, щоб побільше прийшли і проголосували за нього. Це такі хитрощі передвиборні, ви розумієте? Так, і вибори ці не визнає світова спільнота, як не визнали і ДНР з ленеером.
він:
– Ой, жінка. Важко з вами говорити. Пессимистка ви якась. Добре, що моя зупинка.
Мужичок вийшов. Жінка зрушила до вікна. А поруч сіла її подруга і прошипіла їй у вухо:
– Ти, що дура? Це що, ти в Україні за пенсією виїхала і можеш там язиком молоти? Тобі, що нема чого втрачати? А якби він тебе в МГБ ДНР здав би?
Друга відповіла:
– Набридло. Плювати.
Далі вони їхали мовчки.
А я сиділа на сидінні ззаду і все це чула. І про себе подумала, як я з нею згодна, що все це набридло.
Марина Григорьева