Виховання дитини – захоплювальний процес, але пов’язаний з небувалим стресом. Батькам потрібно чимало терпіння, витримки і знань – інакше виховний процес закінчиться провалом.
Якщо достукатися до дитини у вас виходить тільки за допомогою крику, значить, щось йде не так.
Дослідження американських вчених показали: постійні крики і скандали дуже негативно впливають на психічний розвиток дітей.
Через них діти стають агресивними, надмірно затиснутими, невпевненими в собі.
От як постійний крик удома впливає на дитину:
1. Наші предки використовували крик, щоб попередити родичів про небезпеку.
Коли ви кричите на дитину (незалежно від того, скільки їй років), в її організмі починає вироблятися гормон стресу, який дає сигнал “бий або біжи”. Тшло малюка напружується, його думки блокуються.
2. Мозолисте тшло значно зменшується в розмірі (це “кабель” з нервових клітин, який сполучає дві півкулі головного мозку). В результаті знижується активність в різних частинах мозку, погіршується пам’ять і увага, зменшується приплив кзщві до мозочка.
Це усе це в результаті призводить до втрати емоційної рівноваги у дітей.
3. Крики батьків призводять до появи поведінкових проблем у підлітків і депресії у малюків. Такі тінейджери закидають навчання, вступають в конфлікти з однокласниками, починають брехати батькам і так далі.
Крики також впливають на самооцінку дитини – через постійні докори вона стає замкнутою, починає думати, що її не цінують і не люблять.
Трaвми, нанесені такими зривами, неможливо загладити подарунками, обіймами та іншими жестами любові, які ми проявляємо, прийшовши до себе.
Чому батьки кричать на дітей? З двох головних причин:
1. Тому що втрачають контроль над власними емоціями, дозволяють стресу взяти верх над собою, а потім виливають увесь свій негатив на найближчих – на дітей.
2. Тому що копіюють зразки поведінки своїх батьків, які теж кричали на дітей. Якщо в сім’ї було прийнято вирішувати конфлікти за допомогою крику, діти це запам’ятають і повторюватимуть батьківські помилки.
Як перестати кричати на дітей.
1) Подумайте, що примушує вас кричати на дитину. Вона дуже повільно збирається в школу або занадто шумить? Можливо, причина не в ній, а у вашому поганому настрої, дратівливості, незібраності.
2) Спробуйте запобігти бурі. Не поспішайте зриватися на крик, зробіть декілька повільних і глибоких вдихів або просто вийдіть з кімнати.
3) Не створюйте завищених очікувань. Ви чекали, що дитина сама збере портфель в школу, але цього не сталося? Безглуздо її звинувачувати – вона усього лише незріла дитина. Думаєте їй подобається бачити вас роздратованими? Звичайно ж ні.
Пам’ятайте: ви являєтеся для своєї дитини зразком для наслідування. Саме вашу поведінку вона копіюватиме і переноситиме у свою сім’ю. Вам дійсно хочеться, щоб вона була такою ж невгамовною?
Ця корисна інформація згодиться багатьом батькам! А ви кричите на своїх дітей? Як це відбивається на ваших з ними стосунках?