Батькам потрібно чимало терпіння, витримки й знань – інакше виховний процес
закінчиться провалом.
Якщо достукатися до дитини у вас виходить тільки за допомогою
крику, значить, щось йде не так.
Дослідження американських вчених показали: постійні крики та скандали дуже
негативно впливають на психічний розвиток дітей. Через них діти стають
агресивними, надмірно скутими, невпевненими в собі.
Ось як постійний крик в будинку впливає на дитину:
1. Наші предки використовували крик, щоб попередити родичів про небезпеку.
Коли ви кричите на нащадка (незалежно від того, скільки йому років), в його
організмі починає вироблятися гормон стресу, який дає сигнал “бий або
біжи”. Тіло малюка напружується, його думки блокуються.
2. Мозолисте тіло значно зменшується в розмірі (це «кабель» з нервових клітин,
який з’єднує дві півкулі головного мозку). В результаті, знижується активність в
різних частинах мозку, погіршується пам’ять і увага, зменшується пр

3. Крики батьків призводять до появи поведінкових проблем у підлітків і депресії
у малюків. Такі тінейджери закидають навчання, вступають в конфлікти з
однокласниками, починають брехати батькам і т.д.
Крики також впливають на самооцінку дитини – через постійні докори нащадок
стає замкнутим, починає думати, що його не цінують і не люблять.
Травми, завдані такими зривами, неможливо загладити подарунками, обіймами
й іншими жестами любові, які ми робимо, прийшовши до тями.
Чому батьки кричать на дітей? З двох основних причин:
1. Тому що втрачають контроль над власними емоціями, дозволяють стресу
взяти верх над собою, а потім виливають весь свій негатив на найближчих – на
дітей.
2. Тому що копіюють зразки поведінки своїх батьків, які теж кричали на
дітей. Якщо в сім’ї було заведено вирішувати конфлікти за допомогою крику, діти
це запам’ятають і будуть повторювати батьківські помилки.
Як перестати кричати на дітей.
1) Подумайте, що змушує вас кричати на дитину. Малюк дуже повільно
збирається в школу або занадто шумить? Можливо, причина не в ньому, а в
вашому поганому самопочутті, дратівливості, незібраності.

2) Спробуйте запобігти бурі. Не поспішайте зриватися на крик, зробіть кілька
повільних і глибоких вдихів або просто вийдіть з кімнати.
3) Не майте завищених очікувань. Ви очікували, що дитина сама збере портфель
до школи, але цього не сталося? Нерозумно малюка звинувачувати – він всього
лише незріла дитина. Думаєте, нащадку подобається бачити вас
роздратованим? Звичайно ж, ні.
Пам’ятайте: ви є для своєї дитини взірцем для наслідування. Саме вашу
поведінку нащадок буде копіювати та переносити у свою сім’ю. Вам дійсно
хочеться, щоб він був таким же нестриманим?
Ця корисна інформація стане в пригоді багатьом батькам! А ви кричите на своїх
дітей? Як це відбивається на ваших з ними стосунках?

Отож