Ось це так поворот! Китай оголосив Росії інвестиційний бойкот (ВІДЕО)

08 грудня 2018 р. 20:34

Поворот російської економічної політики на Схід, анонсований після приєднання Криму і початку санкцій війни із Заходом, зайшов в глухий кут.

Незважаючи на численні заклики російського керівництва, китайські компанії відмовляються інвестувати в реальний сектор економіки Росії і слідом за західним бізнесом виводять гроші, повідомляє finanz.ru.

За січень-червень загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з Китаю в РФ скоротився на 24%, повідомив в ЦБ в середу.

За підсумками півріччя китайські інвестори забрали 1,005 млрд доларів, а загальний обсяг їх вкладень впав до 3,184 млрд доларів.

Майже весь відтік був пов'язаний з безпосереднім скороченням присутності в Росії: 92% суми (921 млн доларів) бізнес вивів безпосередньо з капіталу російських компаній.

В цілому Китай активно нарощує інвестиції за кордон: за даними Мінкомерції, за січень-липень китайські компанії вклали 65 млрд доларів в 4 тисячі іноземних підприємств в 152 країнах і регіонах світу, що на 14% більше показника за минулий рік.

Але Росії з цих коштів не дісталося нічого. За даними ЦБ, відтік китайських інвестицій триває четвертий квартал поспіль, а їх поточний обсяг на третину менше, ніж був до приєднання Криму (4,542 млрд доларів).

У загальній структурі іноземних інвестицій в РФ на Китай припадає менше 1%. А загальна сума вкладень в 49 разів менше, ніж у Кіпру (148 млрд доларів) і 6 разів менше, ніж у Німеччині (18 млрд доларів).

Великі російсько-китайські інвестиційні проекти, які анонсувалися з помпою, поки закінчувалися нічим. Ідея продати китайської CEFC частку в «Роснефти» зірвалася після арешту глави компанії Йе Яньміна, звинуваченого в економічних злочинах.

Проект високошвидкісної залізниці "Євразія" - з Пекіна через Москву в Берлін - був визнаний нерентабельним.

Спроба Мінфіну Росії вийти на китайський ринок і почати позичати в юанях також залишається підвішеною в повітрі більше чотирьох років.

Випуск юаневих ОФЗ, який спочатку планували на 2016-й рік, потім перенесли на 2017-й, до сих пір не отримав остаточного узгодження владою Китаю, заявив в жовтні заступник голови Мінфіну Сергій Сторчак.

«Аргумент»

Читайте також