Жив-був на світі чоловік, який все своє життя працював, а гроші збирав. Коли справа доходила до фінансів, йому просто не було рівних в скупості.
Він любив гроші понад усе на світі і незадовго до смepті сказав своїй дружині: «Коли я пoмрy, то хочу, щоб ти всі мої гроші поклала в дoмoвину разом зі мною. Хочу забрати їх на той світ».
Він повторював це до тих пір, поки не отримав обіцянку дружини зробити це.
Настав день, і він пoмеp. На пoxoронах чоловік лежав у тpyні, дружина сиділа поруч, вся в чорному, а поруч з нею сиділа найкраща подруга.
Коли церемонія прощання була завершена і стали закривати кришку тpyни, жінка встала і сказала: «Зачекайте хвилину!» В руках у неї була коробка з-під взуття. Вона підійшла і поклала коробку в тpyну. Потім тpyну закрили і відвезли.
«Сподіваюся, ти не зійшла з розуму і не стала класти всі гроші з цим старим скнарою?» – запитала подруга.
Жінка відповіла: «Так, я поклала гроші туди, як і обіцяла. Я – праведна християнка і не можу брехати. Я обіцяла, що покладу всі гроші в тpyну з ним».
«Ти що, хочеш сказати, що все до останнього цента відправила в тpyну?» – здивувалася подруга. «Звичайно», – відповіла вдова, – «я зібрала всі гроші, поклала їх на свій рахунок, а йому виписала чек на всю суму».