«Те, що зараз відбувається в православ’ї, це просто на голову не налазить. Думаю, що головний спонукальний мотив Варфоломія – підпорядкувати територію, а потім ще й заробляти на цьому», — сказав Путін. Все як по Фрейду, людина говорить про те, що болить, звинувачуючи когось у власних гріхах, це основи психології.
Ото ж зрозуміло, що церква для Путіна є, увага, спосіб «підпорядкувати територію». Як, та звичайно ідеологічно, духовно, морально, а це означає, що він таки офіційно визнав, що Російська православна церква, то не є церква в нормальному, класичному розумінні, то лише ширма для звичайної, потужної держаної інституції, нашпігованої представниками російських спеціальних служб, діяльність якої спрямована на два основних напрямки – ідеологічну окупацію територій, де вона базується, зокрема, наразі і в Україні. І друга її задача, – «ще й заробляти на цьому», то б то на перебуванні на чужій території.
Ну це вже вищий пілотаж, коли спецслужба, яка діє на чужій території настільки успішно це робить, що стає самоокупаємою та ще й заробляє на цьому. Українську церкву Путін назвав «об’єднаною розкольницькою церквою Стамбульського приходу» і впевнений, що її поява призведе до поділу майна. «За цим безумовно почнеться переділ власності. Він власне вже йде. Він може набути дуже важкого характеру, якщо не кривавого. Але небезпека переділу існує», — підсумував Путін.
Це ще одна тема, яку нині дуже активно мусує Кремль, фактично переконуючи світову громадськість в обов’язковій релігійній війні, яка має от-от спалахнути в Україні, принаймні, після набуття нею права на автокефальну церкву. Але ця тема насправді насамперед, дуже вигідна тому ж Кремлю, бо ж саме за ним залишає право провести низку провокацій, благо це буде для нього не важко у зв’язку із великою кількістю церков Московського патріархату, розкинутих по всій Україні і потім, звинуватити саму Україну в роздмуховані релігійної ворожнечі, а далі, декілька варіантів «усмірєнія нєпокорних», а бо ж «захисту російськомовних», принаймні ми це все вже проходили в 2014, тільки трошки під іншим соусом.
Джерело: Анатолий Кравчук