Передає СЕГОДНЯ

До роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи російська делегація не повернеться. Спроби друзів і лобістів Москви змінити правила процедури щодо застосування санкцій до національних делегацій в ПАРЄ, а простіше кажучи, зняти їх з Росії, щоб вона відновила свої виплати до бюджету Ради Європи, обернулися повним провалом. Це питання на вчорашньому пленарному засіданні в Страсбурзі настільки розкололо залу, що голові регламентного комітету, представнику Бельгії Петрі де Суттер нічого іншого не залишалося, крім як повернути доповідь, що передбачала повернення російської делегації до роботи в ПАРЄ і зняття з неї санкцій, назад до комітету на доопрацювання.
Черговий шантаж Кремля не вдався. Російська делегація не повернеться до роботи в ПАРЄ, принаймні, в найближчі півроку. Але це не означає, що Москва і її лобісти припинять спроби зняти з Росії санкції в Асамблеї. Адже вже влітку, якщо РФ не відновить виплати до бюджету організації, у комітету міністрів з'явиться можливість виключити Росію з Ради Європи.
Гроші вирішують все
Після анексії Криму і початку війни на Донбасі Москву позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. З січня 2015 року на знак протесту російська делегація перестала приїжджати до Страсбурга, а з минулого року – платити щорічні членські внески до бюджету РЄ. Саме тоді і почалася епопея з поверненням російської делегації до роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПА РЄ).
Весь цей час друзі Росії в ПАРЄ, аж до генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда, активно просували ідею реформи Асамблеї. Насправді ж у цієї "благородної" затії була одна єдина мета – зняти з російської делегації санкції і повернути її, таким чином, до роботи в Асамблеї. Адже тільки так Москва згодна відновити виплату своїх членських внесків. Раніше сайт "Сегодня" вже писав, що внесок Росії становить 10% від загального бюджету РЄ. Турбйорн Ягланд скаржився, що тільки за 2017-й РФ заборгувала 22,3 млн євро. Цього року, судячи зі слів самих росіян і керівництва ПАРЄ, Москва не перерахувала жодної копійки. Виходить, її борг досяг вже 50 млн євро.
Шантаж Росії спрацював. Гроші для керівництва і деяких національних делегацій ПАРЄ виявилися важливішими основоположних міжнародних принципів демократії і верховенства права. Відразу після візиту Турбйорна Ягланда до Москви восени 2017-го в ПАРЄ створили спеціальний ad hoc комітет, який напрацьовував зміни правил процедур щодо застосування (читай скасування) санкцій проти національних делегацій, в даному випадку – російської. До засідання регламентного комітету 20 вересня в Парижі голова комітету, представник Бельгії Петра де Суттер, підготувала доповідь про зміну застосування режиму санкції.
Ще на початку вересня в інтерв'ю сайту "Сегодня" постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба сказав, що 9 жовтня Асамблея на основі доповіді про зміну характеру санкції механізму ПАРЄ збирається проголосувати резолюцію, яка передбачає повернення росіян до роботи в Страсбурзі.
"Колись РФ висунула вимогу, що вони повернуться, тільки якщо їм буде гарантовано, що ПАРЄ більше не зможе застосувати проти них санкції. І, на жаль, зараз відбувається процес, коли ми бачимо, що впливові сили з коаліції проросійських активістів і адвокатів рухаються до того, щоб виконати цю вимогу. Фактично йдеться про те, що заради Росії санкцій механізм ПАРЄ буде або скасований (малоймовірно), або ускладнений таким чином, що застосовувати ці санкції на практиці буде практично неможливо", – пояснював сайту "Сегодня" Дмитро Кулеба.
Істерика російської пропаганди
За словами першого віце-спікера ВР Ірини Геращенко, вчора в ПАРЄ був найдраматичніший день. З самого ранку всі були на нервах, адже ризик прийняття резолюції про "прощення" Росії на основі доповіді Петри де Суттер зберігався до останнього. До слова, вчора його знову винесли на регламентний комітет. У документі, що найцікавіше, ні слова про Росію або її повернення до роботи в Асамблеї. Зате йдеться про нібито "благі" наміри гармонізувати застосування санкцій до національних делегацій. Хоча всі чудово розуміли, про що йдеться.
На регламентному комітеті українській делегації вдалося проштовхнути до резолюції дві найважливіші поправки, які, за словами голови постійної делегації України в ПАРЄ Володимира Ар'єва, зробили її менш жахливою. По-перше, комітет підтримав пропозицію залишити поріг голосування за санкційні рішення на рівні 1/2 голосів (резолюція ж пропонувала підвищити поріг до 2/3). Друга поправка забороняла брати участь в роботі ПАРЄ делегатам, обраним на окупованих територіях, зокрема в Криму.
Але головний, як його вже ввечері назвала російська пропаганда "цирк", почався навіть не під час дебатів в сесійній залі, хоча і там було жарко, а в кулуарах ПАРЄ. Телеведуча пропагандистського шоу "60 хвилин" на одному з російських федеральних телеканалів Ольга Скабєєва влаштувала справжнє полювання на членів української делегації: за лідером "радикалів" Олегом Ляшком ходила буквально по п'ятах, а Володимира Ар'єва дістала навіть в кімнаті представництва України в Раді Європи. "Зараз вимагатиму від відповідних служб Ради Європи вжити негайних заходів", – написав Ар'єв у своєму Facebook.

Виступаючи в сесійній залі ПАРЄ під час дебатів щодо російської резолюції, він надів довгі зелені гумові рукавички, кажучи про ручки дверей, яку Москві не можна відкривати, оскільки вона токсична. Мовляв, за словами Гончаренка, перед цим потрібно обов'язково надягати антитоксичний захист, проводячи паралелі з "Новачком". На що голова ПАРЄ Ліліан Морі Паскьє йому зробила зауваження: "Пане Гончаренко, звертаю увагу, що ми тут не перебуваємо на театральній сцені, і не варто одягатися таким чином". Але найбільше посмішити російська пропаганда, яка транслювала спілкування Гончаренко зі Скабєєвою все в тих же зелених гумових рукавичках фразою: "Олексій Гончаренко отримав справжній токсичний заряд від Ольги Скабєєвої".

З речами на вихід
У самій залі засідань кипіли справжні пристрасті. Дебати тривали понад дві години до обіду і ще майже годину після. Причому, як правильно зауважив позафракційний Борислав Береза, давно на сесію не збиралося стільки парламентаріїв національних делегацій. За словами Ірини Геращенко, рекордним був і список виступаючих – понад 50 осіб. Але, незважаючи на російське лобі (а головними лобістами повернення росіян була німецька делегація і, звісно ж, Турбйорн Ягланд), більшість виступаючих відразу ж розставили всі крапки над "і".
Перший заступник голови парламенту Грузії Тамар Чугошвілі закликала колег не міняти правила процедури на догоду Росії. Литовський депутат, член Європейської народної партії Емануеліс Зінгеріс говорив, що ПАРЄ не може йти шляхом російського шантажу: "Я б не хотів приймати цю доповідь під тиском з боку генсека. Неприпустима поведінка з вашого боку, генеральний секретар".
В лавах захисників Москви, судячи з виступів парламентарів національних делегацій на дебатах, були представники Іспанії, Італії, Чехії та Чорногорії. Всі вони, так чи інакше, вказували, що в цій резолюції немає ні слова про Росію, а головним аргументом було те, що незняття з Росії санкції "відріже" російських громадян від можливості захищати свої права в ЄСПЛ. На що ще один представник Грузії Георгій Канделакі нагадав, що Російський Конституційний суд і так може відхилити будь-яке рішення ЄСПЛ, втім, що він вже і робив. "А ті внески, які не платить Росія, можна розподілити між іншими державами – це складе всього кілька тисяч євро на кожного. Сьогодні ми всі проводимо паралелі. Як провести паралель між Росією і СРСР? Дні сталінізму минули, але сама логіка політики Росії не змінилася, тому від цих паралелей ми не можемо піти. Наприклад, коли СРСР напав на Фінляндію, Ліга націй не міняла своїх правил, вона виключила СРСР", – заявив Георгій Канделакі.
Запеклі дебати тривали і після обіду, але до перемоги Москви вони так і не привели, зайшовши в тупик. Доповідачці Петрі де Шуттер нічого іншого не залишалося, крім як повернути резолюцію назад до комітету. Тріумфального повернення російської делегації на січневій сесії ПАРЄ не буде. Але, як відповів сайту "Сегодня" Борислав Береза, це не означає, що Москва і її лобісти в ПАРЄ кинуть спроби повернутися. "Намагатимуться переробити цю доповідь або ще щось придумають", – вважає Береза.