Але замислююсь не про тимчасовий та скандальний резонанс сьогодні, а про наслідки та висновки, що маємо зробити на майбутнє. 
Нам своє робити, просто йти своїм шляхом, творити музику заради майбутнього, заради творення, заради Моєї Землі. 
Справжнє, чесне, рідне завжди об`єднує людей в народ. 
Негатив та ненависть завжди розколює все на уламки та шматки. Друзів. Сім’ї. Суспільство. Країну.
Тіло моєї країни поранене, і рани кровоточать.
Живі тканини потребують лікування, турботи та любові.
Навіть, якщо вони заражені важкими вірусами та хворобами. Надія є завжди.
Лише мертва тканина, що відторгає материнське і отруює зсередини, потребує ампутації. Безжалісної та швидкої. Інакше на весь організм чекає болісна смерть. Цього ми не допустимо ні за яких обставин.
Ми, люди, що щиро кохають свою країну, свою землю, свій рід, і є тією енергією, яка творила тіло нашої Країни століттями, щоб вижити, коли найважче.
Ми росли разом з нашою юною та одночасно прадавньою державою.
Ми є її сучасна екзотика, обличчя та захист. Різні. Кольорові. Яскраві. Справжні. 
Нас переповнював позитив і справжній драйв, коли ми презентували та представляли свою країну в світі! 
Нас надихала власна музика та власна екзотика! 
Це і дасть нам ще не один поштовх, прорив, і ще не одну перемогу та злет. 
Слава Україні! 
Моїй країні, яку я люблю безмежно, понад усе!

Пише - prefiks.win