Олег Сенцов,
режисер, громадський активіст, колишній політв’язень Кремля

(FB)

Ми живемо в якомусь дивовижно-божевільному світі, де діти влаштовують флешмоби, співаючи про Бандеру, а народний депутат святкує день його страти, стріляючи з автомата.

Правоохоронні органи не звертають уваги на цю мавпу зі зброєю та депутатським значком, бо займаються торгівлею місцями в санкційному списку РНБО.

Рада національної безпеки та оборони займається вже всіма проблемами в країні, бо інші інституції стають все більш неспроможними.

Політики сперечаються, які офшори менш зашкварені, а голова держаного банку демонструє журналістам, що він думає про свободу слова.

Одні з найвищих показників смертності від коронавірусу прямо корелюються з найменшими показниками вакцинації в Європі, але статистика та здоровий глузд програють у боротьбі з середньовічною темрявою, яка продовжує ширитися соціальними мережами.

Ціни на газ та обіцянки уряду живуть у двох паралельних світах, які поєднують тільки холодні батареї. Справа Шеремета давно перетворилась на нескінченний серіал, а замах на Шефіра не пішов далі пілотної серії.

Відвертого держзрадника не можуть посадити далі ніж під домашній арешт, а про інших навіть не згадують.

Злобний карлик милується котируваннями нафти та чекає нагоди знову вдарити по нас.

Це дійсно той щоденний треш, в якому ми живемо. Але це зовсім не привід опускати руки. Я вірю в український народ і нашу перемогу над зовнішнім ворогом та внутрішніми проблемами. Я не сумніваюсь, що нам вдасться побудувати ту країну, про яку ми мріємо, бо ми цього бажаємо.

Слава Україні!