Насамперед, я маю повідомити вам, що все, що я зараз тут напишу – це моя особиста думка, яка не
стосується редакційної політики каналів СТБ і UA:ПЕРШИЙ. Це те, що я думаю. І що вважаю за
потрібне сказати.

1-ий півфінал.
Сильний. Смачний. З хорошим представництвом чоловічого вокалу. Розкішні пісні від Letay і
Бахроми. В рекламній паузі до мене підійшов Семен Горов, який був режисером постановником
номеру Letay, і «подякував» за «таку високу оцінку його роботи». А я стібав номер Letay, бо він
нагадував мені дипломну роботу випускників естрадно-циркового училища. Образився на мене
чоловік. Не знаю чи тільки на мене. Може ще й на суддів, які розкритикували саме номер, а не
пісню, і поставили низький бал, чи на глядачів, які поставили не надто вищий. Я б на місці митця
ображався на себе за те, що номером зіпсував артисту пісню. Але «то таке» (с) Мирон Маркевич.
У «Бахроми» була чудова пісня. Наспівую по нині день. Шкода, що соліст вирішив за прикладом
MARUV погратись в «голубя мира» і почав розказувати про те, що «музика, как и любовь не имеет
границ», у відповідь на моє запитання про гастролі у РФ.
Моя біль – невихід у фінал «ЦеШо». Такого Україна на відборі ще не бачила! Переконаний, що
Європа це зацінила б! Чіткий образ, чіткий меседж, провокативний текст, агресивне «I hate you» з
уст маленьких посіпак. У «ДахаБраха» і «Dakh Daughters» з’явився талановитий «молодший
братик»! Чесно кажу, коли я побачив 6 балів від глядачів, я повірив, що з цією аудиторією ми
досягнемо гідного представництва на Євробаченні!
Фінал покаже, що я помилявся.
2-ий півфінал. Пішла «жара»!
5 балів від глядачів гурту KAZKA стали для останнього «холодним душом», як виявилось, 150млн
переглядів кліпу в ютюб взагалі нічого не гарантують. АннаМарія беруть 7 балів від глядачів і ще не
здогадуються, що на них чекає через тиждень. Freedom Jazz фантастично запалюють і стають
одними з головних претендентів на перемогу у нацвідборі, а невихід виконавця Khayat до фіналу
так і залишиться на совісті суддів.
Мій діалог із Khayat викликав хвилю обурення у частини глядацької аудиторі. Мовляв мій тон
спілкування із Адо був рагульським і що, мовляв, я виправдовую насильство над людьми, які
вирізняються з-поміж сірого натовпу своїм зовнішнім виглядом. А конкретно мною було сказано
«якщо ви в метро їздите ось так, то я не дивуюсь, чому вас побили». В принципі, я закладав у цю
фразу банальну констатацію стану справ у нашому суспільстві. Хтось побачив у цьому
виправдання насильства. Хтось закинув, що я не засудив насильство. Наголошую вкотре: ні до
чого не закликав і насильство не виправдовую. Засуджувати не довелось, позаяк, Хаят розумний
молодий чоловік і він чітко пояснив чому виставив інформацію про своє побиття у соцмережі,
додавати уже було нічого.
Ряд представників ЛГБТ спільноти вимагали від мене вибачитись перед Хаятом, звинуватили у
гомофобі та нагородили таким синонімічним рядом епітетів, що виникло запитання, хто з нас
більший рагуль. Звичайно, що я за словом у кишеню не поліз і ми смачно погиркались. Дуже
цікаво, що захищаючи Хаята від мене, ніхто з хейтерів не звернув увагу на заяву самого Хаята, який
записав сторіз у якому попросив відчепитися від мене і подякував за те, що я був ледь не єдиною
людиною, на нацвідборі, яка поставилась до нього з повагою і від якої він отримав підтримку.
Коротше, кожен бачить те, що хоче. Проте я свої висновки теж зробив. І про деяких людей і про те,
що надалі у висловлюваннях потрібно бути обачнішим, щоб не давати підґрунтя для
неправильного трактування своїх слів.
Далі на горизонті з’явився Скрипін. Роман провів інтерв’ю із АннаМарія і багатьом, як і мені,
відкрив очі на бекграунд дівчат у вигляді тата-судді і мами віце-прем*єра в окупаційному уряді
Криму. На холєру дівчата добровільно лягли під каток Скрипіна – це для мене загадка. Те інтерв’ю
нагадувало мені розмову Яніни Соколової з Настею Приходько – просто «побиття дитини». І все б
нічого, якби Роман після цього, на куражі, не вирішив «полікувати» всіх навколо себе і не
настрочив феєричний пост, в якому звинуватив і канал СТБ, і Джамалу, і мене у сліпоті та роботі на
5-ту колону! Думаю, що Роману треба трішки ретельніше підбирати слова і краще зафіксувати
корону на голові, бо вона може ненароком відлетіти. Корона. Не голова. Особисто я ще можу
пережити словесний понос, який адресований на мою адресу. Ну про оту роботу на 5 колону, про
те, що я на короткому повідку у Пінчука)))) (я про ось цю залежність від Пінчука читаю вже кілька
років і щось, курва, ні один мудак, який про це пише, не навів конкретного прикладу, де Пінчук
втручається у мою роботу) і т.д. Але коли Роман пише, цитую: «В мене немає питань до Манекена.
Донецьк. Після слова на «Д» треба ставити крапку», то у мене виникає ряд запитань, які я з радістю
поставлю при зустрічі. Як мінімум щоб прояснити чи усіх донецьких Роман чеше під одну гребінку і
яке відношення ця тирада має до моєї донецької дружини.
Ну і фінал. Найважчий за усі 3 роки моєї роботи у нацвідборі. Зі стиснутим горлом і з глибоким
розчаруванням у пасивності нашого суспільства. Робота ведучого не передбачає максимально
можливого висловлення суб’єктивної думки, але однозначно має віддзеркалювати суспільні
запити до людей, які претендують на звання представника країни на міжнародній арені. І попри
те, що конкурс Євробачення позиціонується, як аполітичний, ми щороку бачимо, які пристрасті
вирують навколо нього саме у цьому контексті. Чи може це не переможців грузинського
нацвідбору не допускали до конкурсу з піснею «We don’t wanna put in» і вимагали змінити текст?!!
Чи може не у нас «Гринджоли» з’явилися у нацвідборі за квотою Майдану? Чи може 3 роки тому
заруба між Джамалою і Лазарєвим сприймалась виключно, як музичний батл?! Чи може ді
політиків не впливають на подальше голосування громадян за представників тої чи іншої країни?!

Годі теревенити про те, що спорт і музика поза політикою! Вони не поза політикою Вони в
епіцентрі. І, чорт забирай, це дійсно дуже важливо, хто представляє країну на конкурсах чи
змаганнях. Попри відмінність думок у різних людей ми усі, ті хто живе в Україні, ті хто ідентифікує
себе громадянами нашої країни, маємо мати спільний знаменник щодо таких питань, як: хто є для
нас Росія? Чий Крим? Що відбувається на Донбасі?! Якщо треба ще раз розжувати для найбільш
упоротих персонажів, які вже кілька днів засипають мене листами де розписують, який я ублюдок і
«как ми в тєбє разочаровалісь», то мені не важко:
1. Росія – країна агресор.
2. Крим – це Україна.
3. На Донбасі – війна розв’язана Росією, а не громадянська війна, як  зручно трактують російські
пропогандисти. Все!
І якщо людина не може визнати один з цих пунктів, але збирається представляти нас на
міжнародній арені, то вона ставить всю країну в дурне положення! Бо ми дійсно просимо
міжнародну спільноту допомагати нам у боротьбі з російською агресією, вводити санкці,
озброювати нашу армію, розвінчувати фейки і т.д., аж тут виходить якась дівчинка чи хлопчик і
каже, що «нє всє же там плахіє люді, я нєсу музикай мір і об’єдіняю людєй»! Ви реально не
розумієте, що таким чином ви легітимізуєте з нашого боку те, що нав’язує світу агресор?!!
Хіппі несли музикою мир! І це мало конкретні прояви, на кшталт маршу пацифістів у Вашингтоні з
вимогою вивести війська з В’єтнаму! Після ваших виступів у Москвах, Пітєрах і Гєлєнжиках хто
вийшов на Красну Площадь вимагати вивести війська з Донбасу?!!!! Якого біса ви підмінюєте
поняття?! Заробляти гроші і закликати до миру – це не одне і те ж!!!
Чому мене мають розчулювати сльози дівчат з АннаМарія на сцені?! Бо їм шкода батьків, у яких
можуть бути проблеми через те, що доньки скажуть, що Крим – це Україна?! А чому я маю
переживати за колаборантів?! Батьки зробили свій вибір. Кров прапорщика Кокоріна і десятки
тисяч зруйнованих доль на тій медалі «За возвращєніє Крима». Дуже непослідовна позиція у
сестер. З одного боку і на Майдані виступали, і об*єктом критики з боку російських медіа були, і від
контракту з російським брендом відмовились, бо одним з брендфейсів компані був Охлобистін, і
перед дітьми бійців АТО виступали, аж раптом у головний для себе момент повороту кар’єри дали
«задню». Ніхто не вимагав гратися у Павліка Морозова і зректися батьків. Важливо було почути
громадянську позицію до кінця! А не бути трішечки вагітним.
Перемога Maruv – це тривожний дзвіночок. Це той випадок, коли активна меншість винесла
ногами вперед пасивну більшість. Ніхто не забороняв людям проголосувати за Казку чи Фрідом
Джаз. Але більшість була зайнята – строчила гнівні пости та коментарі у Фейсбук. А треба було
строчити смс!
Висловлювати претензі Руслану Квінті за те, що він набрав «неправильних» виконавців у
нацвідбір?! Ви серйозно? У Квінти було завдання вибрати 16 пісень, які можуть претендувати на
представлення України на ЄБ. Він це зробив. СТБ передали увесь список виконавців на
затвердження суспільному мовнику. І там сказали «ок»! А вже коли визначились учасники фіналу і
запахло смаженим, чомусь усі дуже почали перейматися тим, що трапилось!
Потрібно заздалегідь встановлювати правила гри, а не вирішувати проблеми по мірі їх
надходження!
Бо якби перед початком національного відбору було чітко вказано, що артист, у якого в
гастрольному графіку є концерти у РФ, не допускається до конкурсу, то зараз не треба було б
ставити прихильників MARUV у дурне положення, бо вони старанно голосували за свою
фаворитку, а тепер їх вибір ламають через коліно! І це не менш тривожний дзвіночок.
Виявляється, що перемогти у нацвідборі мало, треба ще підписати контракт з НСТУ, де є пункти,
про які артисти не здогадувались, коли йшли на нацвідбір.
Зрештою, певний фільтр на вході у нацвідбір і мені, як ведучому спростив би життя. Я дуже хочу
вести музичний конкурс, а не розбиратись з «голубями мира» що для них важливо – не
розчарувати своїх прихильників у РФ і бути зручним інструментом російської пропоганди, чи бути
представником країни, яка щодня втрачає своїх синів та дочок на фронті і чітко усвідомлювати, хто
є винуватцем цієї біди. Здається, на 5 році війни можна було б і визначитись! Це не менш важливо,
аніж хороша пісня та крутий номер, які були у переможниці.
Дякую усім глядачам національного відбору як за позитивні, так і негативні відгуки. Дякую
продюсерам СТБ за комфортні умови роботи з професійної точки зору, а конкретно Наталі
Франчук за титанічну роботу над проектом та роботу в «вусі».
Зустрінемось у травні. Коментуватиму Євробачення в ефірі СТБ. Україна у першому пів-фіналі.
P.S. Поки цей текст писався, MARUV встигла відмовитись від виступу на Євробаченні.
P.P.S. А потім спливла інформація про концерти Джамали у РФ. Ну все… приїхали. Тепер можете
справедливо шмаляти в мене звинуваченнями у подвійних стандартах. А НСТУ тепер треба якось
пояснити, чому MARUV, яка гастролює в Росі на ЄБ не їде, а Джамала спокійно виступила у 2016-му!
Пише - prefiksblog.co.ua