Але я ніколи не дозволю собі публічно назвати когось дебілом, неадекватом чи зрадником. А
знаєте чому? Бо за майже 5 років роботи в ВРУ я зрозуміла одну важливу річ: в політиці немає
друзів і немає ворогів, є лише ситуативні союзники.
І ті, хто сьогодні є опонентами, завтра можуть стати соратниками і все в них буде добре. А ви
залишитесь з розсвареними родичами, видаленими в ФБ друзями і сусідами, які не вітаються.
У всі часи нам вдавалось щось добре лише тоді, коли ми разом (згадайте Майдан і перші роки
війни), а не коли брат на брата з вилами в руках. Пам‘ятайте про це.
P.S. І все ж, не можу зрозуміти, чому лише ті, хто голосував за Порошенка обзивають клоунами і
дебілами всіх інших? По-ідеї, виборці Порошенка вважають себе свідомішими, однак, станом на
зараз, виборці Зеленського ведуть себе більш адекватно.

Пише - prefiksblog.co.ua