Чувак: “спасібо”. Америкоси всі разом: “Спасібо”. Ви знаєте моє абсолютно лояльне ставлення до російськомовних українців. Я ніколи не торпедую мовне питання, бо на жаль чи на щастя, маю як купу україномовних засранців, так і купу російськомовних адекватів навколо себе. Приблизно в тих самих пропорціях, як і російськомовних засранців і україномовних адекватів. Але, тут добряче вкурвило. 

Бо 3 тижні тому в Монреалі, купляв в магазині куртку. Продавчиня відмітила мій акцент і перепитала звідки я. Кажу: Юкрейн. Вона: ооооу, Юкрейн. Ю спік рашн ін Юкрейн? Я: ноу. Ві спік юкрейніан. Вона: бат ю воз е парт оф Совєт Юніон. Я: єс, енд зіс іс е різон, вай сам ауер піпл спік рашн. Вона: ай сод ол піпл ін Юкрейн спік рашн.

Йо ленгвіджіс а сімілар? Я: ленгвіджіс – сімілар, піпл – діфферент! І от один бориспільський засранець зробив все, щоб 6 американських туристів були переконані, що українською “Сенк*ю” буде “спасібо”. І коли вони будуть чути від росіян “спасібо”, вони не будуть бачити різниці між одними і другими. І для широкого загалу ми будемо залишатись “рашнс” або “парт оф сов*єт юніон вер ол спік рашн”.

Тому любі мої російськомовні друзі, а давайте будемо іноземцям казати“вітаю”, “дякую” і “до побачення”. Бо навчити “спасібо” їх є кому.

Дякую. Сергій Притула