«Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди.

Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше.

Маємо великі будинки, але менші сім’ї, кращі зручності, але менше часу.

Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але і більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров’я.

П’ємо занадто багато, куримо дуже багато, витрачаємо занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо дуже швидко, гніваємося занадто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося занадто втомленими, читаємо занадто мало, занадто багато дивимося телебачення і молимося надто рідко.

Збільшили свої домагання, але скоротили цінності.

Говоримо надто багато, любимо занадто рідко і ненавидимо занадто часто.

Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити.

Додаємо роки до людського життя, але не додаємо життя до років.

Досягли Місяця і повернулися, але насилу переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідом.

Підкорюємо космічні простори, але не душевні.

Робимо великі, але не кращі справи.

Очищаємо повітря, але забруднюємо душу.

Підпорядкували собі атом, але не свої забобони.

Пишемо більше, але дізнаємося менше.

Плануємо більше, але добиваємося меншого.

Навчилися поспішати, але не чекати.

Створюємо нові комп’ютери, які зберігають більше інформації та вивергають потоки копій, ніж раніше, але спілкуємося все менше.

Це час швидкого харчування та поганого травлення, великих людей і дріб’язкових душ, швидкого прибутку і важких взаємин.

Час зростання сімейних доходів і зростання числа розлучень, красивих будинків і зруйнованих домашніх вогнищ.

Час коротких відстаней, одноразових підгузників, разової моралі, зв’язків на одну ніч; зайвої ваги і таблеток, які роблять все: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають нас.

Час заповнених вітрин і порожніх складів.

Час, коли технології дозволяють цьому листу потрапити до вас, в той же час дозволяють вам поділитися ним або просто натиснути «Delete».

Запам’ятайте, приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.

Запам’ятайте і гаряче притисніть близьку людину до себе, тому що це єдиний скарб, який можете віддати від щирого серця, і він не коштує ні копійки.

Запам’ятайте і говоріть «люблю тебе» своїм коханим, але спочатку дійсно це відчуйте.

Поцілунок і обійми можуть виправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця.

Запам’ятайте і тримайтеся за руки, і цінуйте миті, коли ви разом, тому що одного разу цієї людини не буде поруч з вами.

Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати.

Тому що життя вимірюється не числом вдихів-видихів, а митями, коли перехоплює подих!».

Пише  - ukrainians.today