В оточенні президента Путіна і патріарха Кирила чимало прихильників “остаточного рішення» константинопольського питання. Тобто не просто повного розриву взаємин зі Вселенським патріархом, але і розриву відносин з тими православними церквами світу, хто це спілкування продовжить.
Для України це було б чудово. Константинополь – не просто мати-церква для РПЦ. Сама сучасна російська «новообрядческая» церква виникла в результаті никоніанських реформ – тобто виконання вимог Константинополю. Прихильників збереження російської версії православ’я – старообрядців – їхні співвітчизники переслідували і знищували впродовж кількох століть.
Якщо у Москви вистачить сміливості і дурості порвати зі світовим православ’ям, російська ситуація повернеться до Середньовіччя, а російське православ’я стане великою християнською сектою, аналогічною старообрядництву. І кордон України і Росії стане не тільки кордоном між Європою і Євразією, демократією і авторитаризмом, але ще й кордоном світового православ’я і схизми.
При цьому якщо у синоду РПЦ не вистачить сміливості піти в розкол, це буде означати його згоду з першістю Константинополя і правом матері-церкви ухвалювати рішення з основних питань церковного буття. Теж не погано. Але перехід РПЦ в стан розколу – набагато, набагато краще.
Тому давайте сподіватися – а хто вірить, давайте молитися – що здоровий глузд сьогодні не переможе, що вони ухвалять найбожевільніше рішення з усіх можливих. Сьогодні у нас є шанс позбутися їх назавжди з їхньої ж власної ініціативи. Вони самі готові вистрілити собі в голову.
Виталий Портников