“Телефонували знайомі з Почаєва: великий движ транспорту з Почаївської лаври і туди. Думають, що з лаври почали вивозити до раші максимально все, що можна вивезти. На випадок отримання Україною Томосу. Кого завозять в автобусах із заштореними вікнами? Здогадатися легко…Вже було таке…
Не сумніваюсь, що те ж саме діється і в інших лаврах та церквах.
Чи має наше міністертво культури перевірити наявність в них усіх українських реліквій та історичних речей? Бо, коли їх вивезуть в рашу, махати руками буде пізно..”
Натомість, депутат Почаївської міської ради Тарас Паляниця на своїй сторінці у Фейсбуку пояснив ситуацію щодо інформації, яка сьогодні поширювалася регіональними та національними ЗМІ про вивіз цінного майна з Почаївської Лаври.
Сьогодні майже цілий день пишуть та телефонують друзі і знайомі, аби дізнатися інформацію щодо вивозу майна та речей з Почаївської Лаври.
Отже:
1. Першоджерелом цієї реформації є пост користувачки Фейсбук.
2. Про можливі події в Почаєві пише людина, яка за інформацією того ж профілю у ФБ, проживає у Києві і займається громадською діяльністю в іншому, від західного, регіоні України.
3. Варто звернути увагу, що при поширенні інформації знову йде апеляція щодо бездіяльності державних органів, тобто розганяється така собі чергова “зрадонька”.
4. Пост з догадками!” Не зазначено жодної ствержувальної інформації, лише посилання на якихось знайомих в Почаєві.
5. Все це виглядає на бажання скомпрометувати державу, посіяти “зрадоньку” і отримати гарний заголовок для чергової пустої газетної статті.
6. Сьогодні цілий день періодично їздив по центрі й околицях міста. Жодного габаритного руху транспорту не було!!! Все як щодня.
Давайте будемо відвертими – “господарюючи” десятки років у монастирі теперішні насельники (монахи) при найменшому бажанні вже давно могли б все вивезти. Маючи чималі ресурси і техніку ці дяді з бородами вже давно могли б перевезти цінне майно на “расію-матушку”.
Висновок один: сьогодні маємо війну не тільки реальну і військову – а й гібридну. Зараз головне бути уважним і не стати інструментом в руках ворога.
Україна чекає на Томос, який дасть згуртованість і об’єднання, а у висновку – розвиток та потужну державу. Якщо не будемо єдині – ні Томос, ні будь що інше не допоможе. “Розідляй і владарюй!” – пам’ятаєте?
Все буде Україна!
Тарас Паляниця