Сергій розлучився і жив один, з донькою. Йому допомагала мама. А потім він зустрів мою подругу Карину. Карина відразу полюбила його дочку, відразу стала називати її донькою. Вона була їй, як справжня дбайлива мама. Завжди з нею і всюди з нею.

Ось тільки Сергій все ніяк не хотів одружуватися. Карина переконувала всіх, що це через першу дружину, мовляв, боїться, але кому яка різниця. Вони жили, як справжня сім’я. Мама, тато, дочка. Жодного разу Карина не назвала свою дівчинку чужою. Хоча вони і лаялися, бувало всяк. 

Прожили вони 10 років, можна сказати щасливих. Свою дитину Карина не стала нарoджувати, тому що Сергій не дуже хотів, та й Карина боялася, що відносини між дітьми можуть не заладитися. А поки думала та переживала, вже і десять років минуло. Справжня мати дитини жодного разу не з’явилася, грошима не допомагала. Всі взагалі забули про її існування.

Здавалося б, що все повинно бути добре, але Сергій знайшов собі дівчину. Він почав, відносини на стороні. І все зайшло дуже далеко. Тепер Карина зовсім одна, життя у неї можна сказати зруйноване. Її Сергій одружився на новій обраниці, і вона не стала думати, а відразу ж нарoдила йому дитину. Дочка, яку виростила Карина, живе з татом і новою його дружиною. До Карині її не пускають, так як дружина проти.