27.07.18-го по Києву йшов Антімайдан. За всіма ознакамичорна, мрачна, агрессивна хода. Поводирі з раціями в рясах. Завезені “віряне” за 200 г. Куратори і спонсори з запоребріка,та сама опг ОБ-ПР, сука православна з шуфрічем.. Таке дежавю з зими 14 року як з Маріїнки йшов нескінчений натовп-сірий, чорний, тупий,агрессивний поводирі і куратори тіж самі були. І цілі такі ж..
28.07.18-го вирував Майдан. Справжній-вільний, світлий, веселий. Розуміючий ЩО САМЕ відбувається боротьба за справжню НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від того ж самого ворога. Далеко не всі, хто вийщов були воцерковлені люди, але всі були-Українці. І ці дві, стикаючись в часі події – це колокол Михайлівського – Ми Є. Нас багато. І це-не стількі і не тількі про церков. Це-про ВИХІД,
Хтось з друзів написав Я АТЕЇСТ КИЄВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ. Влучно, як на мене. Релігія в нас відокремлена від світського життя. Але – Томос, то великий шмат від скелі, яку лупаємо.
Це – надгробний камінь запоребрику.