Подібну акцію здійснили російські сили. Це знову-таки була ворожа диверсія. Чому я так думаю? По деяким причинам.
По-перше, всі прекрасно розуміють, що в Міноборони не розкриють інформацію про те, хто і як охороняє критичні об’єкти військового призначення, отже, це полегшує роботу для пропагандистів, яким стає простіше продукувати відверто фейковою інформацію.
По-друге, будь-яка диверсія на території складів з боєприпасами моментально б’є по обороноздатності української держави? Чому? Та тому що українські заводи не можуть випустити стільки бойових снарядів, скільки знаходилося на даних складах: все це збиралося десятиліттями ще з часів Радянського Союзу.
І, по-третє, нині необхідно не просто відвернути увагу, а підготувати благодатний грунт для можливої нової атаки (і не тільки інформаційної) проти України і європейських сил, що підтримують нашу країну в боротьбі з Росією. Коли стався сам підрив? Коли почав засідання Синод Константинопольського патріархату.
Подібна зустріч завжди відбувається за закритими дверима і завжди без підходу до преси. Однак багато надійних джерел стверджують: під час даного засідання може бути остаточно вирішене питання про надання автокефалії православної церкви в Україні.
Якщо все пройде за заданим сценарієм, це буде означати одне: повна поразка російського керівництва, РПЦ і ФСБ – структури, якій було доручено зірвати цей процес та дискредитувати Вселенського патріарха Варфоломія. Ймовірно, в Москві розуміють, що вже “все пропало”, тому вони почали підготовку до більш масштабних дій. Ми можемо з повною впевненістю говорити, що даний підпал був проведений російськими спецслужбами. Але з якою метою?
Не просто дестабілізувати ситуацію всередині нашої держави. Москва в цей раз підвищує ставки (в зв’язку з проведенням Синоду), їй життєво важливо почати операцію з розгортання сил, які в потрібний момент почнуть релігійний бунт. У Москві розуміють, що у них не так вже й багато прихильників: це показали пробники – хресні марші.
Тому їм необхідно зараз загострити ситуацію до межі і перетягнути на свій бік ще й тих громадян, які не згодні з політикою чинного уряду. У цьому вся суть того, що відбувається: почати масову атаку. Але ми з вами втрачаємо ще один гранично важливий момент: це минулі вибори в Боснії і Герцеговині. Як не дивно, але це також має пряме відношення до того, що відбувається.
Як ви, може, знаєте, президент Республіки Сербської Мілорад Додік здобув перемогу на виборах і зайняв один з трьох головних постів в Президії. Це той самий Додік, який допомагає в зведенні так званих “гуманітарних”, а насправді військових баз РФ на території Республіки Сербської, нагороджує офіцерів російських розвідок і т.д. Буквально сьогодні (і це не випадково!) Він заявив, що буде офіційно домагатися визнання легітимності анексії Криму.
Вже на рівні не якогось там територіального утворення, а на рівні окремо взятої країни – Боснії і Герцеговини. Однак проблема навіть не в Додіку, а в загальному сценарії Москви. Російське керівництво, а особливо спецслужби – ФСБ і ГРУ, – бажаючі вислужитися перед своїм президентом після відвертих провалів в США, Британії та в Туреччині (Константинопольський патріархат), мають намір відкрити для Європи другий фронт.
Там хочуть створити справжні проблеми, на які Захід змушений буде кинути значні сили, на які він переключиться. А тим часом в Кремлі планують якщо не закусити Україною, то створити окремо взятий майданчик (як в Сирії, як вони це намагалися зробити з КНДР) для переговорів. Суть цих переговорів буде гранично проста і зведеться до наступного: спокій на Балканах в обмін на наш вплив в Україні.
Росія гранично давно займається створенням військової інфраструктури на території Сербії, відправляє своє озброєння в деякі країни регіону; формує свої політичні сили, купує представників еліт, які відкривають двері для російських спецслужб. Останнє відбувається, до речі, у все тієї ж Македонії. Можна взагалі вже не говорити про російський бізнес, який займається всім, чим захоче на території Балканського півострова. Навіть в Чорногорії, де російські сили намагалися змести уряд і встановити новий порядок.
Всі ці події, які відбулися сьогодні, – це окремі ланки єдиного ланцюга. Вибухи на складах, загальна ситуація на Балканах, засідання Синоду, окремі провокації і інформаційні кампанії щодо переговорів про Томос. Повірте, все це відбувається не випадково. За всім цим стоїть Росія, яка хоче почати новий масштабний конфлікт, що повалить в жах не тільки Україну, а й Європу. Ось тому зараз дуже важливо всім згуртуватися і спробувати замазати всі проломи в нашому спільному захисті.
Олександр Демченко