Давайте і ми подумаємо: майже 90 людей отруїлися неякісною їжею. Причому не в одну секунду, ніхто не махав естафетною паличкою і не казав одночасно їсти цей фаст-фуд, ні. Уже кілька днів в ЗМІ з'являються повідомлення про отруєння. Конкретно шаурмою. В конкретних районах столиці. А голодні кияни продовжували купувати загорнуту в лаваш отруту з надією на свої сталеві шлунки. Та шлунки підвели.
Прикро, звісно, що стількох людей вибило з життя одним перекусом. Але з іншого боку, це ж шаурма, друзі! Навіть не так: це шаурма у крихітних пересувних кіосках, яку готують підозрілі особи посеред літньої спеки з продуктів невідомого походження.
Останнім часом вулична їжа у нас в тренді — фестивалі, яскраві вивіски, нові страви. Але шаурма лишається шаурмою, от люблять її українці і хоч ти трісни.
Всім в дитинстві казали мити руки перед їжею. І ми слухалися, бо нас лякали мікробами, чимось небезпечним і невидимим для людського ока. А ще нам казали, що м'ясо має зберігатися у холодильнику. Для тих, хто це призабув, зараз у ЗМІ вистачає програм, де детально пояснюють, як має бути організований робочий процес на кухнях громадського харчування, як мають зберігатися різні продукти, який термін придатності має та чи інша їжа.
Наприклад, свіже м’ясо має зберігатися при температурі від 0 до 5 градусів. Посмажене може без наслідків бути на літньому сонечку не більше кількох годин. Яке м'ясо на вертелі? І не сире, і не готове. І цілком можливо, що за стандартами не може зберігатися на цьому світі взагалі.
Та навіть якщо всього того не бачити, є речі, без яких кухня не кухня: це рукомийник з миючим засобом і холодильник. Я колись зазирала всередину царства вуличної шаурми: ну нема там ні першого, ні другого. Приїхав на метро продавець на роботу, відпахав зміну, протягом якої ходив в біотуалет кілька разів у справах, говорив по телефону, тис руки знайомим. А потім, ввечері, ви, втомлені після важкого робочого дня прийшли до нього і він цими руками видав вам шаурму. А разом із нею безкоштовний квиток до лікарні.
Ми так звикли довіряти, що купуємо продукт, який уже визирає з потойбіччя, тільки тому, що продавець сказав "свіженьке, тільки привезли". Але ж це наше здоров'я, до того ж у нас є свої голови. Хтось, звісно, використовує свої голови щоб в них їсти, але зазвичай ними прийнято думати. Правила гігієни вигадали не просто так, і один раз ми можемо поїсти дивовижний біляш на вокзалі та вижити, а іншим разом надкусити немите яблучко і загриміти до лікарні з сальмонельозом.
Є багато непоганих способів схуднути. Отруєння у цей список не входить. Той думайте, що і нащо ви їсте.