З Андрієм вона розійшлася через дуpниці, по дуpості. Не змогли разом поїхати у відпустку. А тут підвернувся Ігор, з яким непогано почали складатися відносини.

Але вони постійно лаялися через гроші і загальних інтересів було мало. На шлюб Оксана зважилася тому, що вік ніби як наполягав, та й роки брали своє, їй хотілося швидше завести дитину.

І ось день весілля почався з фотосесії нареченої. Прийшов Андрій, все йшло чудово. Оксана зауважила для себе, що він не тільки талановитий фотограф, але їй з ним все-таки дуже комфортно перебувати поруч і спілкуватися. І ось було відзнято «ранок нареченої» і Андрій пішов, щоб чекати приїзду нареченого.

Оксані стало некомфортно в нових туфлях, вона забула розносити їх перед весіллям. До того ж, її не покидали змішані почуття і відчуття, що відбувається щось неправильне і її наречений не ідеальний.

Вона зняла туфлі, щоб трохи відпочити. І тут, на превеликий подив виявила на підошві напис темним маркером: «Я тебе завжди буду чекати!».

Вона зрозуміла, що це написав Андрій, більше нікому! Він зробив це, мабуть, в момент, коли їй закінчували робити макіяж.

Тут Оксана передумала виходити заміж, вийшла на вулицю до Андрія і обняла його. Незабаром вони одружилися.

А Ігор зізнався Оксані, що теж сумнівався в їх шлюбі і не дуже хотів ставати чоловіком, а просто дійшов до цього рішення під впливом рідні.

Пише - ukrainians.today