Хімічний аналіз мініатюрних останків стародавнього пташеня, знайденого в Іспанії, допоміг вченим довести, що вони були більше схожі на курчат і каченят, а не на орлят або дитинчат голубів, інформує Ukr.Media.

“Одну з пір’їн, яку ми знайшли в цій скам’янілості, мала досить великі розміри, і при цьому була схожа на покриви інших древніх пташенят. Це говорить про те, що навіть новонароджені пташенята енанціорніси володіли добре розвиненими маховими перами”, – розповідає Хесус Маруган- Лобон (Jesús Marugán-Lobón) з Автономного університету Мадриду (Іспанія).

До недавнього часу вченим були відомі лише поодинокі приклади скам’янілих яєць динозаврів і фрагменти їх шкарлупок. В останні 20 років картина кардинально змінилася – палеонтологи знайшли відразу кілька “кладовищ яєць” на півночі Китаю і в монгольській частині пустелі Гобі, і десятки яєць найбільших динозаврів Землі в Аргентині.

Завдяки їм ми знаємо, що деякі динозаври були теплокровними істотами, висиджували яйця приблизно так само, як це роблять сучасні пернаті. До того ж, вчені знайшли натяки і на те, що пернаті динозаври і перші птахи вміли піклуватися про потомство і після його виходу на світ.

Ці відкриття, як зазначає Маруган-Лобон, поки не допомогли вченим знайти відповідь на одне з головних питань, пов’язаних з першими днями життя стародавніх птахів. Поки не зрозуміло, чи були їхні діти такими ж безпорадними, як пташенята зозуль або орлів, або ж вони народжувалися зрячими і вміли швидко бігати або навіть літати практично відразу після народження.

Іспанські палеонтологи і їх колеги з США і Гонконгу знайшли одну з відповідей на це питання, звернувши увагу на одну характерну рису, характерну для всіх пташенят, які народжуються зрілими і відсутню у їх безпорадних “кузенів”.

Як може помітити будь-яка людина, що бачила новонароджених курчат, перші покриті пухом відразу ж після виходу з яйця і відрощують повноцінне пір’я в перші ж години життя. Це абсолютно не властиво для безпорадних пташенят, чиє тіло залишається голим протягом багатьох днів.

Пір’я, на відміну від інших характерних рис новонароджених пташенят, повинне добре зберігатися при формуванні скам’янілостей, що дозволяє, в теорії, відрізнити перший тип дитинчат від других. На практиці вченим не вдавалося цього зробити через відсутність відповідних відбитків їхніх тіл або неоднозначного характеру пероподібних структур всередині них.

Нещодавно Маруган-Лобон і його колеги проводили розкопки в містечку Лос-Ойясіо в центральних регіонах Іспанії, неподалік від міста Куенка. Тут залягають породи, що сформувалися в середині крейдяного періоду, приблизно 127 мільйонів років тому.

ЧИТАЙТЕ:
Раскрыта вся правда о богатствах Супрун
Крымстат признал бесполезность Крымского моста
Звичайне свинство недонадімперії: "Русский бунт" на Камчатці виявився актом гомеричного нехлюйства (відео)
В цей час Піренейський півострів, як і майже вся Європа, був покритий мілководним морем. На його дні склалися ідеальні умови для формування скам’янілостей – там майже повністю був відсутній кисень та інші агресивні молекули. Це дозволило кісткам пташеняти енанціорнісу, що впало в море через кілька годин після народження, дожити до наших днів майже в незайманому вигляді.

Спочатку палеонтологи, як згадує Маруган-Лобон, не змогли знайти ніяких хімічних або візуальних слідів пір’я поруч з кістками цього пташеня. Це змусило їх зробити висновок, що воно було більше схоже на орлят, ніж на “дорослих” дитинчат качок, гусей та курей.

Кілька місяців тому вони почали повторно вивчати ці скам’янілості, використовуючи не традиційні методики хімічного аналізу, а обстрілюючи скам’янілість за допомогою коротких спалахів лазера і спостерігаючи за тим, як різні молекули, присутні в ній, поглинають і назад випромінюють світло.

Подібний підхід, як недавно виявили фізики, дозволяє знаходити навіть непомітні хімічні сліди пігментів і інших компонентів пір’я та інших м’яких тканин, що не залишили видимих ​​слідів усередині відбитків тіл. Відстежуючи розташування подібних молекул, можна відновити вигляд тих частин тіла або якихось інших об’єктів, де вони були присутні.

Освітивши скам’янілість подібним чином, Хесус Маруган-Лобон і його колеги виявили, що дивні жовті й коричневі плями, які оточували кістки крил і шиї пташеня, насправді були не слідами трави, а довгого махового і вторинного пір’я маленького енанціорнісу.

Це змусило вчених повністю переглянути свої початкові висновки і зробити висновок, що їхня знахідка була більше схожа на курча по вигляду і поведінці, ніж на безпорадних дитинчат орлів або голубів. Дане відкриття в корені міняє уявлення палеонтологів про те, як могли вести себе стародавні птиці в перші дні свого життя, роблять висновок дослідники.