Сам пережив онкологічне захворювання
Микола Дмитрович свого часу закінчив Харківський медінститут. У Корці він працював лікарем-лаборантом санстанції. Хтозна, чи взявся би чоловік за розробку якихось унікальних методик, якби біда не змусила. Бо не мав сорока років, як сам занедужав на рак.
– Почало в лівому боці так боліти, що ходити не міг. Про роботу мусив забути. Син малий, чотири роки мав, допомагав мені штани одягнути, я не міг нагнутися. Виходив з хати на вулицю, тримаючись за стіни, – згадує чоловік.
Після обстеження лікарі відразу констатували: у кишківнику пухлина, вона кільцем оповила одну з кишок. Це прозвучало як вирок. Микола Дмитрович звернувся до районних медиків, тоді до столичних – і всі підтвердили: хвороба прогресує, на порятунок надії майже нема…
– Я не знав, що робити. Слабкість уже була така, що підніматися з ліжка ледь міг. А ще почав нестерпно свербіти грибок на підошвах ніг та у задньому проході. Я згадав, як ми вчили в інституті, що грибок лікується трихополом. Основу цих ліків становить полин. Ну, і почав їх пити. Минуло кілька днів – я як на світ народився. Думаю, мені ж тільки що в інституті в Києві доказували, що вже фініш, усе. А тут від трихополу легше стає. То почав його далі пити. Десь за місяць мій організм прийшов більш-менш до норми, я вже міг усе робити сам.
Відтоді минуло 30 років. Микола Дмитрович зізнається: відколи поборов рак, жодного медичного обстеження не проходив. Він далі приймає ліки, як тільки десь у боку заболить, живіт турбує чи незрозумілий кашель у легенях з’являється. Бо впевнений, що онкологія – грибкового походження.
Кров має бути «кисла»
Та навіть після свого неймовірного одужання чоловік не взявся за розробку методики лікування для інших. І взагалі, зізнається, на довгі вісім років узагалі забув про те, що з ним було. Аж це сусідові поставили страшний діагноз – рак легень IV стадії.
– Коли я побачив, як дід Семен іде повз мою хату – сто метрів ледь за півгодини долає, то підкликав до себе. Кажу, візьміть трихопол, я ним вилікувався. І дав дідові десь тридцять таблеток, що в мене лишилися. То було десь у вересні. Потім я закрутився-забігався й забув до сусіда зайти попитати, як він. Знав, що лікарі йому давали не більше двох місяців життя. Аж це взимку в дружини питаю, чи не хоронили діда Семена. А вона: «Ти що! Живий-здоровий, оце проходила мимо його хати – сам на морозі дрова рубає». Я втішився. Після цього сусід прожив ще 3,5 року.
Зовсім скоро ще один чоловік звернувся до Климчука по допомогу. Мав рак кишківника, вже переніс кілька операцій і була виведена назовні трубка… Теж смертник. Але почав лікуватися за методикою корецького цілителя – і ще чотири роки прожив.
– Я тоді став глибше цікавитися, чого ж боїться грибок. Кислого середовища. Значить, потрібно «закислювати» організм, – розповідає Микола Дмитрович. – В їжі має бути максимум кислих продуктів – різне квашення, лимони, борщі. Слід щодня їсти і часник, який є відмінним імуномодулятором (сприяє зміцненню організму), пити свячену воду, бо вона ніколи не піддається впливу плісняви. А головне – ні краплі солодкого. Бо це ж пожива для грибка. Якщо дотримуватися такої дієти, кров стане кисла, грибок її наїсться і здохне. Але важливо: під час лікування в їжі – ніяких «розгойдувань». Бо якщо ви два дні їсте кисле, потім пропускаєте цукерочку чи ложку меду – все зводиться нанівець. Бо грибок почне звикати до кислого, і його вже не вб’єш.
Сонячні ванни – й ніякої важкої фізичної праці!
Важливими у методиці лікування раку «за Климчуком» є оцтові обтирання або ванни (при окремих локалізаціях раку). Це додатковий метод «закислення» крові. Вони допомагають ще й при інших болячках – гіпертонії, шпорах у п’ятах, грибкових інфекціях ніг, хронічних виразках і навіть цукровому діабеті! Скажімо, при грибку нігтів цілитель радить опускати ноги в «чистий» 9-процентний оцет! Хто боїться попекти шкіру, розводить його навпіл з водою. Але ефект отримує хороший уже після 10-15 днів лікування. Паралельно варто пити метронідазол, аналог трихополу. Згадує чоловік випадок, як до нього в останній надії прийшла молода рівнянка з трофічною виразкою на скроні розміром зо п’ять копійок. Він порадив робити примочки з оцту і присипати рану порошком з пігулок. За три тижні все загоїлося!
Минуло понад десять років, відколи Микола Дмитрович почав лікувати рак, як грибок, – і на очі йому потрапила публікація почесного російського академіка Наталії Глазкової. Вона авторитетно заявляла, що рак – це імунодефіцитний стан, коли опірність організму практично на нулі, тож важливо застосовувати імуномодулятори у поєднанні з трихополом та антибіотиками. Мовляв, у жодному разі не можна лікувати онкозахворювання опроміненням та хіміотерапією, бо це викликає метастази раку – ростуть колонії трихомонад. Такої ж думки дотримувалася ще один науковець із Росії, хімік Тамара Свищова.
– А я це давно на собі випробував, – каже цілитель, показуючи цілі стоси всяких вирізок з медичних газет і журналів, які підтверджують його теорію «грибкового» походження раку. – І я далі став аналізувати, як, борючись із цією напастю, ще можна хворому допомогти. Природні імуномодулятори – це часник та бджолиний пилок. От журавлина, залита водою, стоїть рік, не псується. Значить, її теж треба вживати, вона буде боротися з грибком. У лісі на освітленій частині стовбура не росте мох – хворому теж треба приймати сонячне опромінення.
Традиційна ж медицина хворим на рак радить узагалі забути про сонце – ховати від нього тіло. Тож критики від онкологів на адресу Климчука можна почути багато. Але результат говорить сам за себе: поряд з вирізками цілитель зберігає й листи від вдячних пацієнтів. А вони заадресовані на його ім’я з різних куточків світу. Скажімо, жінка з Ірландії дякує за спасіння чоловіка, в якого був рак мозку IV стадії. Коли він прийшов на чергове обстеження, лікарі були в шоці, бо пацієнт давно мав померти.
Методика нескладна, проте виснажлива
Власне, поки ми балакаємо, телефон чоловіка не замовкає. Хтось просить надіслати схему лікування, а хтось ще і ще дякує за спасіння.
– Скількох пацієнтів вам вдалося вилікувати за вашою методикою? – запитую в цілителя.
– Сотні. Хоча точних записів не веду. Хай там рахують, на небесах, – відповідає й дивиться вгору.
Просимо й для наших читачів розповісти схему лікування. Цілитель погоджується. Але, на жаль, ми не в змозі надрукувати все детально. Тож даємо головні тези.
Їжа. В раціоні має бути м’ясо, борщ щавлевий, капусняк, розсольник, борщ із червоного буряка з оцтом, квасоля. Кожні 20-30 хвилин з’їдати шматок розміром з чайну ложку лимона (без шкірки), квашені огірок, помідор чи яблуко, ложку квашеної капусти чи робити ковток розсолу із цих продуктів – для профілактики радить це і здоровим людям. У щоденному меню має бути головка часнику, сире сало, нерафінована олія, сирі яйця і свячена вода. Півроку не їсти солодкого, зокрема й меду, смаженого і копченого, сирих фруктів, ягід та овочів, макаронів і варених ковбас, не пити молока, соків, компотів, киселів та алкоголю. Виключити з меню сиру цибулю.
Таблетки. Метронідазол – за схемою, залежно від ваги пацієнта та локалізації недуги.
Додаткові процедури. Оцтові обтирання та ванни, а також сонячне опромінення по 3-15 хвилин кожні годину-півтори.
Фізичне навантаження. Повністю виключити. Найважче, що людина має піднімати, – це буханка хліба, наголошує цілитель. Важка праця зводить лікування нанівець, бо в організмі виділяється молочна кислота.
– З хворобою треба боротися вночі (тоді, коли гриби ростуть), а вдень – відпочивати. І результат буде, – переконує Микола Климчук. – Хоча ж я не всесильний і не усіх, кого під руки приводять, можу поставити на ноги.
Кожна людина сама обирає для себе шлях, яким іти до видужання. Корецький лікар Микола Климчук не пропонує панацею від раку – він дає інструкцію, якою можна скористатись і отримати шанс на життя. Зробити це чи ні – рішення хворого.