Це було прогнозовано. Решта прозріватиме через обвал гривні, затримки соціалки, буйство ригів. Кепсько? Так. Але все, що країна змогла досягнути за ці 5 років, це справа рук 25%, а інші – пасажири, що хотіли див. Зміни завжди рухає меншість, а критикує – більшість. Те, що зараз буде шабаш – факт. Зокрема і з метою залякати і розчавити на тлі програшу. Але серед планів “повернути втрачене” у ляльководів більшості є важливіший план – зламати і принизити 25%. Бо вони стрижень України. І якщо ви…тобто МИ… опустимо руки, от тоді вони матимуть тріумф. Ми готові здатися?

Порох зробив багато. І йому за це дяка. Попри фатальні помилки, країна зробила за 5 років більше, ніж за попередні 25. Тому і реванш із таким осатанілим “лицем”. Результати 5 роуів – наш актив. Не “простих людей”, а громадян. Рефлексії “дай” тепер проблема нового господаря Банкової. У них позитивних результатів не буде. А що ж ми?

А для нас – перекличка – готові виборювати країну? Немає пороху? 100 років тому, траплялрсь, армія УНР набої купувала за подільський цукор в Румунії. А коли набої скінчалися, армія йшла в атаку на багнетах. Це в рукопашну. Бо Україна понад усе. Ще раз – немає Пороху – вставай і йди в бій тим, чим можеш. А Порох, думаю, буде. Іншого проєвропейського і проукраїнського політика у вищій ліщі немає. Головне, щоб аналіз помилок був блискавичний у нього і бажання бути активними – у нас.

Ми відкотилися назад тому, що не була зруйнована стіна. Тепер ця стіна вкрилася пліснявою. Ми готові лупати цю стіну?

Просто не буде, але…
@бать, знову ми (с)

Плюс?

Віталій Гайдукевич