Заходжу сьогодні в Billa, що в Глобусі на Майдані, підходжу до каси, кажу, які мені цигарки, а касирка у відповідь почнає показувати жестами, що вона глухоніма, потім трошки замислилась і почала шукати папір з ручкою…
Мене розірвало відчуття підтримки, наче почав за неї вболівати: глухоніма, на роботі, де потрібно спілкування, але бориться, навчається, шукає вихід із складних ситуацій. Це не була жалість, а щось схоже на вболівання за спортсменна: давай, в тебе вийде і ти переможеш!
Я вказав у напрямку тобачного лотка, вона запитуючі ткнула пальцем у першу же пачку цигарок, що були дорожчі ніж ті, що я зазвичай курю, а я позитивно ківнув головою.
Це були вкрай приємні емоції. Дякую компаніям, які дають інвалідам шанси працювати на рівні зі здоровими людьми.