Шкіра – це один з найзагадковіших органів. Кваліфіковані дерматологи говорять, що шкірних захворювань взагалі немає. Усі захворювання, які ми бачимо, пов’язані з внутрішніми органами. Основне шкірне захворювання – це корости та укуси кліщів. Усе інше пов’язане із захворюваннями кишківника, лімфатичної системи та інших внутрішніх органів.

Шкіра є найпотужнішим видільним органом. Вона рятує організм від інфекції. Якби не було висипок на шкірі, то усе це пішло б усередину. На шкірі насправді утворюється загноєння – це мертві лейкоцити з лізированими бактеріями. Воно буває декількох видів. Вірусні (висипання при герпесі), вони як правило, дуже болючі. Вірус вражає нервові закінчення, які досягають місць висипки.

Якщо щось болить при висипці – то це вірус. Бактерії поводяться по-іншому. Бактерії не бувають прозорими. Якщо це білий стафілокок, шкірний, то це будуть білі висипання. Якщо це золотистий стафілокок, то це будуть зелені прищі, що вражають усі 5 шарів шкіри. За кожним видом висипки на шкірі, можна сказати, яка у людини бактерія.

У Ризі жила жінка з проблемою шкіри, яку не могла  її вирішити 10 років. У неї на обличчі було дуже багато прищів. Вона лікувалася в усіх провідних косметологів, їй кілька разів робили очищення шкіри та інші процедури. У неї виявили золотистого стафілокока. На шкірі іншого нічого не буває – це знає студент першого курсу. В цьому випадку потрібні антистафілококові антибіотики та гамма-глобуліни.

Глисти – не вегетаріанці, вони не живляться овочами і фруктами. Якщо їх не влаштовує внутрішнє середовище людини, то вони його залишають. А ось якщо людина їсть багато цукру – цього глисти і хочуть. Проводилися десятки експериментів, коли солодощі ставили в закриті коридори, лабіринти і кішка, у якої був бичачий ціп’як, безпомилково знаходила ці смаколики. Абсолютно точно встановлено, що паразити управляють людиною в плані смакових пристрастей. Якщо у дитини гострик, то вона сильно любитиме солодке, яке є легкою енергією для глистів. Коли дитина позбавляється глистів, вона наполовину знижує споживання цукру.

Шкіра складається із міжклітинного простору та клітин, що вільно пересуваються, та судин, що пронизують міжклітинний простір. В іншому напрямку рухається лімфатична система – це канали, що забирають міжклітинну рідину, очищують її.

Наприклад – шкіру вкололи чимось і туди одразу потрапили мікроби. Лейкоцити живуть в крові, а не у міжклітинному просторі – вони проникають до вогнища бактерій через стінки судин і починають його знищувати. Так виникає гній.

Є два способи вирішення проблеми.
Перший: якщо лімфоцити поглинули бактерії, то вони йдуть в лімфу через шкіру або в кров. Якщо гнійник великий, то все йде в лімфу.

Чому виникає ангіна, нежить? Нежить – це вихід гнійної лімфи.

У лімфатичному вузлі є 10 входів й один вихід. Лімфатичний вузол поділений на сектори. У цих секторах відбувається розщеплення бактерій. Далі йде вихід вгору. З наступної ділянки наступний лімфовузол другого порядку, потім третього порядку і так далі. Чим ширша ділянка перешкоди, яку потрібно знешкодити, тим ширший лімфовузол.

Ситуація: виник шкірний стафілокок. Інфекція пішла в лімфатичний вузол. Стафілокок знищити дуже важко. Лімфатичний вузол починає знищувати ці стафілококи, але він не може впоратися із завданням.
Що станеться? Різко сповільниться відтік. І нервова система вирішуватиме питання виведення гною через шкіру. Виникнуть підготовчі умови, утворюватиметься доріжка. Через цю доріжку виходитиме лейкоцитна маса. Виникне горбик. Якщо білий стафілокок, то білий горбик, якщо золотистий, то зелений горбик – утвориться прищ.

Якщо людина почне видавлювати – інфекція розповсюдиться по всьому міжклітинному просторі. Якщо вузол другого порядку закупорений, що буде з прищем? Він збільшуватиметься. Якщо забитий лімфовузол далі, то поверхня ще більше збільшуватиметься. Якщо це грибок, то лейкоцити ніколи не допровадять його до лімфатичної системи тому, що грибок йде стрункими лавами і сполучений грибницею, тому якщо лейкоцит потягне його в лімфовузол, то лімфовузол буде забитий, якщо в другий лімфовузол, то заблокується уся лімфатична система. У організмі є закон: грибкову інфекцію завжди викидають через шкіру. Тому все, що на шкірі з’являється, що лущиться, тріскається, свербить у будь-яких місцях, на долонях, стопах, у проміжках між пальцями, тобто, у будь-яких місцях – це усе грибок.

Тому що лімфатична система від грибка просто задихається, помирає. Зверніть увагу, де у дитини діатез? Він спостерігається в зоні великих лімфатичних вузлів. Це щічки, згинальні поверхні, долоньки, зап’ястки, пахові складочки або сіднички, животик. Лімфа вражається в зоні великих лімфатичних вузлів.

Діатез – це не захворювання, це грибкова інфекція, змішана з порушенням імунітету і дисбактеріозом. При діатезі у дитини завжди є присутній грибок. Ми неправильно називаємо це алергією. Алергія – це неправильна реакція організму на чужорідні білки. Але не факт, що ці білки підуть через шкіру. А ось гриби завжди йдуть через шкіру. У дітей з ослабленим імунітетом, з дисбактеріозом кишківника розвивається грибкове ураження.

Гриби можуть бути різні, починаючи від кандиди і закінчуючи аспергеліусами. Якщо плюс до цього уражена лімфатична система, то виникають бронхіти. Ми так і говоримо – тріада. Спочатку аденоїди, тобто лімфовузли носа, потім мигдалини – це лімфовузли гортані, потім приєднується хронічний обструктивний бронхіт і четвертий етап це бронхіальна астма. В такому випадку дитина отримує групу по інвалідності.

А починається все з простого діатезу. Відповідно до того, як шкіра перестає знаходити вирішення, залучаються інші видільні системи. Існує три системи входу: дихальна, травна і сечовидільна, плюс шкіра. І п’ять – виходу. Бачимо, що шкірні захворювання через шкіру лікувати безрезультатно. Все, що пов’язано з мазями, косметологією – не ефективно. Ефективне внутрішнє очищення і антибактерійні програми.

Ми вже згадували, що психологія відіграє важливу роль. Їжа має значення. Відсутність води і наявність шкідливих напоїв (компоту, какао, чаю, штучних соків), паразити, віруси, бактерії, медикаменти, спадковість (при народженні мама передає певні типи вірусів, бактерій, наприклад, вірус папіломи).

Існує 10 типів вірусу папіломи та 6 канцерогенів.
Канцерогенні типи вірусу папіломи викликають онкологічні захворювання. Якщо у людини на шкірі дуже багато родимок, бородавок, це означає, що в організмі є присутнім вірусний агент. При зниженні імунітету виникає серйозна проблема ризику онкологічної патології.

Шкіра дуже сильно захищена. Якщо вірус папіломи потрапляє на слизову оболонку (гортань, уретра, піхва у жінок, шийка матки), то процес посилюється в десятки разів. Якщо хтось знає, що у нього утворюється велика кількість родимок, то це схильність веде до поліпозу. Поліпоз небезпечний на шийці матки, в матці, у шлунку. Тому поліпи потрібно усувати лазером або проводити противірусні програми.

Родимки не можна опромінювати, не можна масажувати, зрізувати, відривати. Їх треба коагулювати. Бувають випадки, коли після приймання сірки з мікрогідрином впродовж півроку спостерігається масове розсмоктування родимок.

Сірка має потужну противірусну дію. Виявили це випадково. Ніхто подумати не міг, що у людини пройдуть родимки. Через півроку приймання сірки з інших причин (артрит, остеохондроз) близько двох десятків людей зауважили значне зменшення родимок.

Які препарати діють на шкіру? Є стандартні методи.

Їжа. Вона має бути вегетаріанською на 80% і містити клітковину для підтримки чистоти кишківника. Навіть при простому дитячому діатезі треба пити тільки воду, бажано не хлоровану.

Обстеження: ІФА крові на лямблії, опісторхії, на 6 типів вірусу папіломи канцерогенного, на токсокароз і кандиду. На інші види грибів не обстежують.

Гриб аспергіліус – це дуже серйозний випадок. Він вражає бронхи. Кожен п’ятий житель планети страждає кандидозом.

Виділені окремі лікарі, які називаються кандидологами. На жаль, у лейкоцитів відсутній фермент, який здатний розщепити кандиду і організм перед кандидою практично беззахисний. Якщо імунітет справляється з вірусами, то з кандидою він не справляється. Все, що у дитини на слизовій оболонці, молочниця, стоматит – це усе кандида. Ні в якому разі не можна застосовувати хімічні антибіотики. Бактерії з грибками знаходяться в різних нішах і грибки живляться антибіотиками. Якщо людина приймає антибіотик (окрім кори мурашиного дерева) – то сприяє розмноженню грибка.

Шкіра лікується по півроку. Треба впливати усім комплексом, тобто психологія, їжа, вода, провести 2-3 програми проти паразитів.

Протипаразитарна програма складається з 3-х частин: протигрибкової, протибактеріальної та антипаразитної.

Потім йде реабілітація: люцерна, вітаміни А, Е, цинк, селен, сірка. Сірка входить у білок, який підтримує пружність шкіри. Цей білок називається метіонін. Колаген складається з сірки. Сірки ми отримуємо дуже мало. Вона є в зеленому горошку, соєво-бобових продуктах. Багато хто не дуже любить ці продукти. Тому ми недоотримуємо сірку з їжі, що призводить до прискореного старіння, в’ялості шкіри.

Пружність шкіри залежить від якості колагенових волокон, а вони залежать від сірки. Те, що стосується кліщів – це демодекоз.

Що таке штучний антибіотик? Учені намагалися поспостерігати, яким чином натуральні препарати діють на бактерії. Одні натуральні препарати розщеплюють мембрану, інші блокують ферменти, треті позбавляють бактерію здатності розмножуватися. Усі антибіотики розділені на класи. Ми відтворили частково природні антибіотики. Дивилися, як діє часник, йод. Ми знаємо механізми, як природа бореться. Синтезували різні групи антибіотиків. Але природа мудріша, ніж ми з вами, тому бажано брати все, що продумала природа, це безпечно для живого організму і згубно діє на віруси та бактерії.

Шкіра не пропускає через себе високомолекулярні жири. Тому 80% кремів через шкіру не проходять. Якби ця проблема була розв’язана, то в медицині не було б внутрішньовенного і орального введення ліків. Усі б наносили засоби на шкіру. Навіщо треба було б знищувати бактерії ШКТ? Ми б узяли антибіотик, нанесли його на усю поверхню шкіри з кремом і все б виявилося усередині. Але так не буває. Шкіра через себе нічого не пропускає. Якщо б нас опустити в повидло на дві години або в гній. Так нічого не станеться. Ми будемо окремо, гній окремо.

Якби шкіра мала можливість всмоктування, ми б всмоктували, як губки, все погане. Шкіра має потужний бар’єр, який не пропускає нічого. Але, на жаль, пропускає токсичні речовини: ацетони, хлор.

Проти хімічних токсинів шкіра не пристосована, але природні токсини вона не пропускає. Це дуже добре, от, наприклад, покупався у воді, наловив на себе купу бактерій, посидів на траві, зібрав все, що на траві було. Якщо шкіра не пошкоджена, то людина і грибком не захворіє, хоча повністю знаходитиметься в грибковій атмосфері. А якщо є дрібні подряпини, плямочки, ерозії, то тоді все проникає всередину. Пише - tutkatamka.