У другій половині двадцятого століття не було стільки русизмів, як зараз. Особливо це стосується привітань. Наша мова, насправді, має дуже багато слів та словосполучень, якими можна привітатися. У багатьох регіонах України так вітаються й донині. Розповідаємо, як віталися наші дідусі й бабусі в минулому столітті, посилаючись на обговорення в одній із мовних груп на Facebook.
 

Як віталися в Україні у другій половині ХХ століття

Досить цікаво, та українці у 60-80 роках минулого століття окрім привітання “Добрий день!” використовували ще й інші словосполученя, які на перший погляд зовсім не схожі на привітання. Такі форми на сьогодні практично не вживаються або так вітаються зовсім старенькі люди.Play Video

• Моє шанування!
• Слава Ісусу! – Навіки слава!
• Щасти Боже чи Боже поможи! – Казав Біг, щоб і тобі поміг!
• Здоровенькі були!

У коментарях до обговорення пишуть, що привітання “Слава Ісусу Христу” часто вживалося, коли люди сходилися на похорон.

Також зазначається, що в західних регіонах нашої країни ще й досі можна почути вітання серед людей похилого віку: “Помагай Боже”. На що у відповідь кажуть: “Дай Боже щастя!” чи “Дякую, дай Боже Вам!”

Як ще можна гарно привітатися українською

Насправді, слово “привіт” також можна вживати, адже всі слов’янські мови походять з праслов’янської, тому мають багато однакових лексем на позначення одного й того ж поняття. А щоб урізноманітнити свій лексичний запас, можна для привітання використовувати ще й такі слова та словосполучення:

• вітаю;
• мої вітання;
• доброго ранку;
• добридень або добрий день;
• добривечір або добрий вечір;
• здоров був;
• здоров’ячка;
• здоровенькі були;
• здрастуй;
• здрастуйте;
• уклін;
• моє шанування.