У понеділок, 12 листопада, за народним календарем відзначається Синичкине свято (за старим стилем - 30 жовтня). У православній церкві це дата вшанування пам'яті священномученика Зиновія, єпископа Егейського, і сестри його мучениці Зиновії.
Зиновій та Зиновія 12 листопада: головні заборони і повір'я свята
На Зиновія та Зиновію наші предки вітали рибалок і мисливців. Мисливці, збираючись у цей день за зайцями, відзначали свято за одним столом. Потрібно було обов'язково зловити хоча б одного звіра, якого називали іменинним. Вдома сидіти цього дня заборонялося, інакше, за повір'ям, полювання протягом всього наступного року могло бути невдалим. У народі говорили: «Коня поклади, та на зайця йди». Рибалки на Зиновія також вирушали на лови. Якщо тенета приходили повними, улов неодмінно відзначали на березі річки.
Згідно з повір'ям, перед тим, як іти в ліс, мисливці повинні були укласти договір з лісовиком, який дозволяв їм займатися промислом і підганяв різну дичину. Якщо ж договір з духом не було укладено, то розлючений господар лісу міг не тільки залишити мисливця без здобичі, але і збити його з дороги – завести в болото, де навіть досвідчений слідопит міг загинути.
Крім того, наші пращури прозвали цей день Синичкиним святом, так як саме до Зіновія з півдня прилітали всі птахи-зимники, в тому числі синиці, снігурі та омелюхи. Діти під наглядом дорослих починали майструвати і розвішувати годівниці. Люди вірили: «Підгодуй птахів зимою — послужать тобі весною».
Ще за поведінкою синиць наші пращури судили про погоду: якщо вони цілими зграйками з'являлися біля будинку — це віщувало швидкі холоди. Також у народі вірили, якщо синиця свистить — це до ясного дня, якщо пищить — до нічного морозу.
За звичаєм жінки гадали в цей день. Кидаючи крихти хліба або шматочки сала, вони спостерігали за птахом. Якщо синиця починає клювати крихти, то в будинку з'явиться достаток, а якщо сало – живність.