Президент Володимир Зеленський відповів на петицію щодо негайного відсторонення від виконання службових обов’язків з подальшим звільнення з посади міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Про це сказано на сайті глави держави.
Зокрема, президент зазначив, що звільнення глави МВС належить до повноважень Верховної ради.
“Звільнення з посади міністра внутрішніх справ України, згідно з Конституцією України, здійснюється за поданням прем’єр-міністра України та належить до повноважень Верховної ради України”, – вказано у відповіді.
Зеленський пояснює, що відповідно до вимог закону член Кабінету міністрів може бути звільнений з посади Радою шляхом прийняття відставки члена уряду за поданою ним заявою про відставку, за поданням прем’єр-міністра України та за власною ініціативою. Глава держави підкреслює, що аналіз чинного законодавства свідчить, що відсторонення від посади та/або звільнення з посад службових осіб президентом можливе стосовно тих осіб, які ним призначаються.
“Ураховуючи конституційні засади поділу державної влади та правового порядку в Україні, законодавчо визначені підстави для участі президента України у відстороненні від посади та ухваленні рішення щодо звільнення з посади міністра внутрішніх справ України наразі відсутні”, – підсумував президент.
Нагадаємо, раніше Аваков заявив, що не писатиме заяву про відставку через вбивство правоохоронцями дитини в Переяслав-Хмельницькому. Він зазначав, що цим питанням буде займатися Верховна рада. Також Аваков заявив, що глава Нацполіції Сергій Князєв не повинен звільнятися.
Нагадаємо, 4 червня у Харкові, Одесі, Львові, Луцьку, Вінниці, Черкасах, Полтаві та Івано-Франківську проходили акції з вимогою відставки Арсена Авакова. Також під будівлею Міністерства внутрішніх справ у Києві відбулася акція протесту “Безкарність вбиває”.
Відзначимо також, у листопаді 2018 року близько сотні активістів вимагали відставки глави МВС Арсена Авакова під відомчим спецкомлексом, де він проживає. Учасники акції звинувачували Авакова в провалі реформи правоохоронних органів. Вони стверджували, що наслідком цього провалу стали напади на громадських активістів і вбивства Павла Шеремета, Ірини Ноздровської, Катерини Гандзюк та інших.