Тут якраз син закінчив школу, вступив до університету і я була нарешті вільною, як птах. Я думала так: як класно спробувати тепер багато іншого, на що у мене раніше не вистачало сміливості! Стати джазовою співачкою. Вирушити у навколосвітню подорож. Виїхати до іншої країни. Відкрити свій бізнес. Всі ці чудові можливості так спокусливо виблискують перед батьками, які виховали дитину та сповнені енергії та сил і вже поставили в графі «материнство» товсту галочку.
Дещо дійсно вдалося спробувати: виступити в групі, змінити професію, відкрити і закрити бізнес, придумати план для переїзду до іншої країни, гарно помандрувати. Попереду світилася можливість податися на службу кока на кораблі (не жартую!). Перспектива стати мамою програвала в порівнянні океанським масштабами, проте існувало ще здоровенне «але» у вигляді чоловіка, який ніяк не хотів змінити думку, а навіть навпаки.
Жодний чорний піар про те, що у мене хвора спина, а це все жахливо складно, важко і взагалі до кінця життя, не працював, чоловік ображався. Я була безсила, мені нічого не хотілося вирішувати, як сказати чоловікові суворе «ні» ідей не було. І мабуть десь у підсвідомості мені думалося: найімовірніше і не вийде нічого (хоча робота в напрямку нового батьківства вже щосили проводилася). І дійсно, довгий час нічого не виходило.
В той день, коли я дізналася про те, що вагітна, насамперед мені прийшли в голову дві яскраві думки:
1) нарешті я з чистою совістю покину дуже перспективну і прибуткову роботу, котра проте абсолютно мені не підходила і на якій я тоді працювала;
2) як добре, що більше не треба нічого робити зі своїм життям – тому що свобода вибору це, як виявилося, ще й величезна відповідальність. А тут всі вибори (уявлялося мені тоді) вже зроблені, чудова розвага на найближчі кількадесят років придумана.
Вагітність проходила ідеально: я раптом полюбила себе з новою силою і відчувала себе чудово і гармонійно, як ніколи в житті, чоловік демонстрував нові грані своєї досконалості і взагалі був на сьомому небі від щастя. Але все-таки мені було трохи страшно: всі навколо дуже переконливо вирячували очі і цідили крізь зуби, які ми молодці, ніби ми здійснюємо казна-який подвиг. Хоча я досі не дуже розумію, в чому ж він полягає. Результат перевершив всі мої очікування, він важить вже 14 кілограм і мирно сопе зараз в своєму ліжечку.
Незважаючи на те, що моєму синові вже більше року, здається, я дотепер не усвідомила масштабу події та іноді дивлюся на себе ніби збоку і думаю: опа, та у мене є дитина! І я подумала: можливо, ви зараз стоїте перед аналогічною дилемою, сумніваєтесь, чи не занадто ви старі, чи вистачить вам сил, можливо, краще все-таки вирушити в навколосвітню подорож та інше, що приходить в голову жінкам в нашій країні, коли вони хоча б трохи старші за 35 (а я регулярно зустрічаюся з тим, що жінки здаються собі вже занадто старими для нових малюків і в смішні 32 або 34!). І, мабуть, вам потрібна підтримка у вашому рішенні. Або просто можливість побачити іншу сторону вашого майбутнього материнства – світлу, радісну, неймовірно щасливу.
Отже, ось моє бачення, чому народжувати в 40 – це прекрасна ідея.
1. Ймовірно, до 40 років у вас виріс досить великий дзен – заздріть тридцятирічні та інші пузаті малявки. Дзен – дуже корисна річ в господарстві, а в материнстві просто суперсила. (Дзен – із буддійської філософії: злиття різних начал в одне, двох річок в одну, гармонія. В нашому розумінні трактуємо як досвід – прим.перекл.)
2. Тільки ви вже зібралися трохи розслабитися і постаріти, аж ні: тепер хоч-не-хоч, а доведеться залишитися молодою і красивою. Ви ж не хочете, щоб вас вважали бабусею цього гарненького хлопчика? Тоді будьте ласкаві докласти зусиль і ввести до щоденної рутини спорт, масажі, косметологів та інші різноманітні приємні процедури. Але це ненадовго, десь на 15 років. А далі може так статися, вам це сподобається і старіти ви взагалі передумаєте.
3. З великою часткою ймовірності у вас є чудовий набір старших дітей, який дуже зручно використовувати у вихованні новоспеченого немовляти (поняньчити, погуляти, відвезти-привезти). А сама спи-відпочивай!
4. Ви більше не боїтеся погладшати після народження малюка і подальшого грудного вигодовування. Тому що вже сто разів робили це і точно знаєте: вага – величина змінна.
5. Лікарі тепер розмовляють з вами зовсім іншим тоном. Де ці чудові звертання на «ти», зауваження про «безголових матерів» і цінні поради не зовсім з медичної царини? А немає їх! Тому що від дорослої тітоньки можна дістати на горіхи.
6. До вас прислухаються інші матусі. Адже ви уособлюєте дрімаючу старість і взагалі ви – жива легенда, яка доводить, що після 40-ка теж є життя. А можливо, скажете щось цікаве, якийсь милий мем.
7. Фокус «скільки-скільки вам зараз років?», який протягом багатьох років розважав вас зі старшою дитиною (особливо, якщо ви народили її досить швидко), знову працює! Тому що маленькі діти дуже омолоджують. Всі думали, що ви молода мати, юна і трепетна, а ви виявляється зріла й досвідчена пані!
8. Ви дізнаєтеся про своє тіло багато цікавого і починаєте його поважати з новою силою. А ви думали, що воно вже не те, що було раніше, а воно і вагітність вистраждало, і пологи, і носить багатокілограмове немовля – і хоч куди. Ну, можливо, і не зовсім хоч куди, але витримало! А це вам не коники з пластиліну ліпити, ось так…
9. Дитина – прекрасна профілактика хвороби Альцгеймера. Вона приводить в тонус клітини будь-якого, навіть старого мозку: відтепер і на кілька років – жодного планування справ, облиште це. Граємося хвилинками вільного часу, переглядаємо пріоритетність справ і завдань, радіємо, якщо вдалося хоча б щось. Радіємо, чуєте?
10. Те ж ваше сорокарічне тіло не дозволить вам перейти розумних меж і зануритися в материнство з особливим фанатизмом: жодних багатогодинних заколисувань, перевантаженого хребта і безсонних голодних чувань над дитиною. Ви добре вмієте кликати на допомогу і насамперед піклуватися про себе.
11. Ви більше нікуди не поспішаєте від малюка. На круту вечірку, виробничу нараду, на кухню готувати вечерю. Всі круті вечірки ви відвідали ще в минулому десятилітті, виробничі наради тепер ефективно проводять через скайп в зручний для вас час, а вечерю вміє готувати чоловік. Ви точно знаєте, як швидко він виросте, цей маленький пахучий малюк і ні на що не проміняєте час поруч з ним. Ви – зараз з ним і нехай весь світ зачекає. І це, до речі, дуже відчуває ваш маленький, розслабляючись і наповнюючись вашим спокоєм.
12. Ваша мама слухає вас і, здається, навіть нарешті вважає дорослою. Прощайте, поради та надоумлення, які коштували вашим стосункам літрів крові. Шкода тільки, що їй вже не так легко допомагати вам з онуками.
13. Ви вже не накидаєтесь на тата немовляти з криком «Дай я, у тебе не так виходить!». В результаті ваш дорослий чоловік отримує від батьківства чисту радість і повноцінну участь в зміні підгузок, вкладанні дитинки спати та інших купаннях. А це просто величезний внесок в майбутню дружбу малюка і тата (а також мами і тата).
14. Рівень вашої тривожності значно впав порівняно з вами ж на 10-15-20 років тому. Це дуже корисно для вашого малюка: ви в змозі приймати виважені рішення, не впадати в паніку з кожного приводу, аналізувати інформацію і джерела її надходження. А також загартовувати, обливати водою, одягати значно холодніше, ніж всіх інших дітей, подорожувати разом там, де не ступала нога людини і ще багато такого, від чого в минулому житті з вами би неодмінно стався інфаркт.
15. Ви з чоловіком так радієте цій дитині! Вона прийшла у ваше життя лише для задоволення, всі інші гештальти у вас давно закриті, ви можете любити її, ні на що не відволікаючись. І ця любов немов відкриває нові додаткові джерела енергії, наповнює величезною силою, допомагає пережити будь-які безсонні ночі, будь-які труднощі, які напевне зустрінуться вам на шляху – все це марнота у порівнянні з хитрою мімікою малюка, який усміхається до вас вранці.
Насправді, бути сорокарічним – це дуже класно! Ви ж не марно провели останні 40 років і у вас в руці ціла колода козирів, які допомагають не лише впоратися з життям, а й отримувати від нього задоволення: ви пережили багато стресів і вмієте з ними боротися, мінімізуючи наслідки, ви знаєте прийоми самозахисту і можете вибудувати комфортний простір навколо себе, ви прийняли власну недосконалість і перемогли перфекціонізм, ви знаєте, як потішити себе і робите це регулярно, навколо вас сформувалася та команда, яка дає вам підтримку і любов, а ще ви керуєтесь цілою купою корисних інструментів, навичок і знань, у вас величезні запаси енергії і волі, які просто жадають нового застосування. І навіть, якщо іноді вам здається, що все перераховане вище втекло крізь пальці і життя повернулося до вас не найпривабливішим своїм боком, ми з вами знаємо, що це тимчасово, чи не так?
Отож, ви просто створені для того, щоб стати чудовою мамою! Загалом, я вважаю, вам зовсім нема чого боятися, вперед і будьте сильні!