Про це йдеться у заяві редактора-засновника УП Олени Притули до генпрокурора Юрія Луценка.

• заяві про вчинення кримінального правопорушення вказується, що злочинці розраховували вбити не тільки Шеремета, але і отримати психологічний ефект від вчиненого терористичного акту в багатолюдному місці у вигляді паніки та зневіри у власній безпеці.

"Очевидною метою терористів є залякування журналістів, оскільки Павло був відомим в Україні, Білорусі та Росії журналістом. Його критика влади в Білорусі стала причиною позбавлення громадянства Білорусі. В Україні Шеремет робив гостросюжетні репортажі для "Української Правди" та "Радіо Вєсті", - йдеться у заяві.

"В 1998 році Павло отримав премію Міжнародного комітету захисту журналістів за внесок у розвиток свободи слова. А в 2002 році став лауреатом премії ОБСЄ за демократію та за захист людини в галузі журналістики. В спецвипуску "Радіо Вєсті" "Чистий четвер" Шеремет послідовно викривав корупційні схеми владних структур та олігархів в Україні", - сказано у тексті.

Наголошується, що досудове розслідування за фактом навмисного вбивства Павла Шеремета за двадцять місяців слідства не дало жодного результату: ні виконавці, ні замовники вбивства не були встановлені.

Луценка просять невідкладно внести відповідні відомості до ЄРДР та почати розслідування за фактом скоєння кримінального правопорушення за ч.3 ст. 258 ККУ, а саме скоєння терористичного акту, що призвело до загибелі людини.

Притула просить визнати її потерпілою в кримінальному провадженні.

Як відомо, вбивство журналіста інтернет-видання "Українська правда" Павла Шеремета, яке сталося 20 липня 2016 року, поліція кваліфікувала за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".

Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, "які беруть учать у кримінальному судочинстві".