Бідний хлопчина був закоханий в дочку багатого чоловіка. Одного разу він зробив їй пропозицію, але отримав жорстку відповідь:
– Твоя місячна зарплата якраз відповідає тому, що я витрачаю в день. Навіщо ти мені? Вона продовжувала: – Я ніколи не зможу полюбити тебе, тому забудь про мене і пошукай когось зі свого кола.
Але він не забув її. Десять років по тому вони випадково зустрілися в торговому центрі. Вона тут же завела своє:
– О, привіт, це ти? А я заміжня … І знаєш скільки мій чоловік заробляє в місяць? 16 тисяч доларів! Як?! Так, і він до того ж дуже розумний.
У хлопця в горлі встала грудка. Чути такі слова від жінки, яку любив і за яку готовий був віддати все! Тут підійшов її чоловік. Не встигла вона вставити слово, як чоловік, побачивши парубка, зніяковів:
– О, сер, ви теж тут? Дозвольте вам представити мою дружину.
Юнак кивнув головою і пішов. Після чого чоловік повернувся до дружини і сказав:
– Дорога, це мій начальник, який володіє тим проектом на 100 мільйонів, про який я тобі казав! Знаєш, він же колись любив жінку, серце якої завоювати так і не зміг. До сих пір не одружився. Як ця жінка, мабуть, була б щаслива, вийди вона за нього.
Вона дивилася вслід своєму минулому, а в горлі застряг клубок.
Мораль цієї байки така: Життя коротке і схоже на дзеркало. Ти бачиш тільки те, що воно відображає. Тому нерозумно судити про людей зверхньо, бачити тільки зовнішню картинку. Все може змінитися в одну мить. Не варто недооцінювати долю.