Свято отримало назву на честь Дванадцяти апостолів - безпосередніх учнів Ісуса Христа.

У число дванадцяти учнів Спасителя входили: брати Петро (він же Симон) і Андрій, Іоанн Богослов і його брат Яків Заведея, Філіп, Варфоломій, Матвій (колишній митар, він же Левій Матвіїв) і його брат Яків Алфеїв, Фома, Тадей, Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський. Пізніше Іуду, який зрадив Христа, замінив апостол Матфій.

Здавна на Дванадцять апостолів селяни вшановували літо, яке вступало в найспекотнішу свою пору. Збираючись на покіс, люди одягалися в найкращі сукні, а після роботи веселилися до пізнього вечора.

У деяких селах люди робили з соломи ляльку, наряджали її в сарафан і прикрашали намистом. Цю ляльку з піснями носили по селу, а після роздягали і кидали в річку.

Як і на Великдень, в цей день було прийнято фарбувати яйця в жовтий колір і обмінюватися ними один з одним. Також з яєць готували різноманітні страви.

Для цього дня існували спеціальні прикмети.

Якщо зозуля продовжувала кувати після Петрова дня, то це означало, що літо буде хорошим і довгим, а сніг випаде пізно.