«Моя дочка повинна була вийти заміж 3 листопада цього року. Підготовка до церемонії відняла вже величезну кількість часу. Я не одружений на матері своєї падчерки, але ми живемо разом майже 10 років.

У минулому році моя дочка закінчила університет. Я оплачував все її навчання. Вона не працювала, і жила з нами всі ці роки, поки вчилася. Більш того, я купив їй машину, щоб вона не турбувалася щодо того, як добиратися до університету.

Час від часу в її житті з’являвся біологічний батько, з яким вона проводила певну кількість часу. Він не вніс ні цента в її навчання чи повсякденні витрати, але дочка продовжувала його любити.

На весілля було вирішено запросити максимум 250 осіб. Я віддав своїй співмешканці і падчерці список з 20 осіб, яких я хотів би бачити на цьому весіллі. Мої рідні запевнили мене, що вони про все подбають.

За кілька днів до весілля, я зустрів одного зі своїх друзів, який був в цьому списку. Я запитав його, чи прийде він на весілля, але він відповів, що не отримував ніякого запрошення. Він сказав мені, що отримав лише оголошення, але не запрошення.

Звичайно ж, він не міг з’явитися на весілля лише з оголошенням в руках. Там не було навіть його імені. Плюс до всього, на оголошенні було не моє ім’я, а ім’я біологічного батька моєї пасербиці.

Через кілька днів я дізнався, що в остаточний список з 250 гостей не було внесено жодного імені з мого списку. Це був справжній плювок мені в обличчя.

Але добив мене абсолютно інший факт. Повернувшись ввечері з роботи, я побачив у себе вдома майбутнього зятя і членів його сім’ї. Це було на зразок невеликого знайомства. Знаєте, що мене вивело з себе? Вони не попередили мене про цю вечерю, а вся увага була спрямована на рідного батька моєї пасербиці. Звичайно ж, це було прикро! Що він зробив для майбутньої церемонії?

Я взяв келих і сказав:

«У мене є тост. Для мене було величезним задоволенням бути частиною цієї родини. Я отримував насолоду від кожного дня, прожитого в колі цих прекрасних людей. Але зараз я хочу подякувати зовсім іншим людям: рідному батькові моєї пасербиці, її нареченому і всім членам його сім’ї.

Ви відкрили мені очі на багато що. Я нарешті зрозумів, що виконував в цій родині роль банкомату. За все те, що я дізнався за останні дні — про список гостей, про цю вечерю і т.д. — я урочисто заявляю, що відмовляюся оплачувати це весілля.

Вип’ємо ж за щасливу пару і за рідного батька, якому випало честь взяти на себе все фінансування! Так, і ще! Негайно валіть з мого будинку!»

Егоїстично? Ні краплі! Чоловік був готовий викласти за це весілля 40-50 тисяч доларів! А що він отримав натомість? Плювок у його душу! Думаю, чоловік — молодець! І він зробив все правильно!

P. S. A як ви вважаєте: він правильно вчинив?

Пише - bbcccnn.org