Які підсумки підіб’є Україна після 30 днів воєнного стану: заступник помічника держсекретаря США про війну та владу

06 грудня 2018 р. 11:51

Які підсумки підіб’є українське суспільство та чиновники після 30 днів воєнного стану? Чи допоможе це покращити захист від агресії Росії? Громадське поспілкувалося із заступником помічника держсекретаря США з питань Європи й Євразії Джорджем Кентом про атаку РФ на українські кораблі, які це матиме наслідки, а також про напади на активістів, корупцію, бізнес та права в Україні.

Про російську агресію в Чорному морі

Очевидно, що своїм нападом у Чорному морі Росія порушила міжнародний закон. Це були українські моряки, в уніформі та на військовому кораблі. Отже, їх атакували і затримали. Коли президент Трамп, який мав зустрітися з Путіним, почув про напад, США чітко дали зрозуміти — для того, щоб зутріч відбулася, Росія повинна звільнити моряків та кораблі. Росіяни відмовилися це робити, і ми скасували зустріч. Це була наша чітка позиція.

Про статус захоплених Росією українських моряків

Проблема взагалі не в тому, як ми охарактеризуємо їхній легальний статус. Очевидно, що Росія не дотримується умов Женевської конвенції 1949 року. Існують певні зобов’язання, і коли Росія атакувала військові кораблі, затримала моряків в уніформі, вона, безумовно, їх порушила. Це всі мають чітко зрозуміти. Думаю, важливіше звертати увагу на зобов’язання Росії, а не на статус цих людей. Україна може обрати будь-який статус, з огляду на те, що зробила Росія.

Це не США вирішувати — було це обов'язковим чи ні. Це було рішення українських урядовців. Відгукнутися і реагувати на це мають саме українці. Наша порада, коли нас про це питають, — якщо воєнний стан запровадили задля запобігання військовій загрозі, то ми сподіваємося, що українська армія скористується цим часом для того, щоб передусім підготуватися до майбутніх атак.

Про вибори президента

Наразі воєнний введений лише на 30 днів. Завдяки цьому виборчі перегони розпочнуться вчасно. Здається, саме цього українці і хочуть. Тут річ не в тім, чого хоче США, а в тому, чого хочуть українці. Подивимося, яким буде діалог тут, в Україні, коли минуть ці 30 днів. Сподіваюся, електоральна кампанія розпочнеться тоді, коли має — в кінці грудня.

Про війну

Війна між Росією та Україною триває вже більше 4 років. Кілька днів тому Путін визнав, що війна продовжуватиметься, допоки не оберуть нового президента. Він вперше публічно визнав, що відбувається війна. Та це реальність. Україна захищає себе в цій війні з 2014 року. Від самого початку своєї діяльності Курт Волкер (спецпредставник США з питань України) чітко заявляв: це не заморожений конфлікт, це — війна.

Про санкції проти Росії

Деякі санкції дійсно вплинули на економічне зростання Росії і обмежили майбутній економічний ріст. Також санкції не дозволили деяким росіянам насолоджуватися їхніми маєтками в Італії та активами в Європі.

Про підтримку та надання зброї Україні

Протягом минулих років Конгрес надав дуже велику допомогу саме Україні: військова допомога, економічна підтримка, допомога в реформуванні економіки, вичистска енергетичного сектору, покращення управління, боротьба з корупцією. Адміністрація та уряд США доклали багато зусиль та ресурсів, щоб допомогти України в широкому спектрі галузей: армія, економіка, громадянське суспільство, освіта, здоров’я, антикорупція. Ми допомагаємо Україні стати успішною, але ми не можемо зробити більше за саму Україну.

Існує International Joint Commission. Це інші країни, які підтримують Україну — Британія, Польща, Канада, навіть Швеція та Норвегія, Німеччина, Литва. Ми зустрічаємося кожні півроку і обговорюємо, як можемо посприяти Україні, і як Україна може використати цю допомогу. Є дві велики зустрічі щороку, але потім діалог продовжується. Ми усвідомлюємо потреби України. Саме тому Трамп минулого року ухвалив рішення, якого не ухвалив Обама — надати німецькі протитанкові ракети України.

Про Мінські домовленості

Україна повинна себе захищати. Міжнародна спільнота повинна підтримувати Україну і намагатися тиснути на Росію. Але це не означає, що армія США прийде до України. Ми продовжуватимемо чинити дипломатичний, економічний тиск на Росію, даватимемо їм зрозуміти, що їхня поведінка є неприйнятною, що вони мають піти з Донбасу, тому що це Україна, вони повинні повернути Крим, тому що Крим це Україна, і вони повинні повернути всіх українських військових полонених, захоплених на полі бою та в міжнародних водах. Російська позиція у тому, що вони повинні захищати моніторингову комісію. Але якщо повернутися до обіцянок Мінську, вона у тому, щоб повернути території. Саме тому ми і досі кажемо, що Росія не виконує свої зобов'язання.

Про участь США в переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі

Є три шари обговорень ситуації на сході України. Мінський процес, «Нормандська четвірка» і так званий канал Волкер — Сурков. Курт Волкер намагався працювати з представником Путіна Владиславом Сурковим над пропозицією про міжнародну миротворчу місію, яка в перехідному періоді допоможе Україні відновити суверенність по всій території. Цю позицію ми обговорювали між США, Францією, Німеччиною та Україною. Ми чекаємо на відповідь Росії про серйозність стосовно цієї ідеї через пана Суркова або через будь-який інший канал. Ми мали сигнал того, що Росія хоче виконувати свої зобов'язання. Але два дні тому президент Путін сказав, що він не хоче мати серйозний діалог, поки не оберуть нового президента в Україні. Якщо його слова були щирими, то нам доведеться чекати принаймні до квітня. 

Після оголошення воєнного стану на одного з кандидатів у президенти, Анатолія Гриценка, напали в Одесі. Це нагадування про те, що протягом останніх 1,5 років в Україні сталося багато нападів на людей: на журналістів, на активістів, як Катя Гандзюк. Воєнний стан не вирішує цю проблему. Її вирішує верховенство права. Проблема в тому, що український уряд, який відповідає за захист конституційного ладу, має притягати людей до відповідальності. Суть не в тому, хто напав та вбив Катю Гандзюк чи напав на Анатолія Гриценка, а в тому, хто замовив ці напади. І це проблема 50 чи 70 нападів, які досі не розслідувані. Ми, як друзі України, підіймали це питання, коли зустрічалися з генпрокурором та іншими урядовцями. Думаю, і українські громадяни також цього чекають. Ми хочемо, щоб Україна була успішною. Хочемо, щоб людей, які скоїли злочин, притягали до відповідальності.

Про корупцію в Україні

Як українські лідери з 2014 року, так і їхні партнери з-за кордону, говорили про дві війни: війну з зовнішньою агресією з боку Росії і війну з корупцією за кращу Україну. Україна не може контролювати умови зовнішнього агресора, вона може лише підготуватися, щоб захищати країну. А війна за кращу Україну — в руках українців. Ми хочемо, щоб Україна була успішною. А отже, українська влада повинна вдатися до певних дій, що притягнути людей до відповідальності. Це питання до поліції, до прокуратури, і через природу українських владних структур це часто питання до Служби безпеки України.

СБУ утворился з КДБ, і існує законна функція служби безпеки щодо розвідки. Як нащадок колишньої епохи, СБУ також має функції, які розвідувальні служби не повинні мати — антикорупційна функція та економічна. Якщо ви запитаєте українських бізнесменів про їх найбільших страх — я спілкувався, з людиною, яка поспілкувалася з 2 000 українськими бізнесменами протягом останніх шести місяців. Він сказав, що найжахливіша проблема в тому, що СБУ тисне на український бізнес. Це не ціль розвідувальної служби і демократичної країни. СБУ має зосередитися на своїх основних функціях, і припинити виконувати функції правоохоронних органів. 

Джерело

Читайте також