У середу, 3 квітня, стало відомо, що Конституционный суд одобрил переименование Днепропетровской области в Січеславську. Про це повідомило джерело в суді.
Так, поданий Верховною Радою законопроект № 9310-1 про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) суд визнав конституційним.
"Було ухвалене рішення, що зміни в ст. 133 Конституції не суперечать вимогам ст. 157 і ст. 158 Основного Закону", – зазначило джерело.
Тепер законопроект буде повернутий до парламенту і для перейменування області депутатам потрібно буде набрати конституційну кількість голосів – не менше 300.
Нагадаємо, що в лютому цього року Верховна Рада підтримала перейменування Дніпропетровської областів Січеславську і відправила законопроект №9310-1 "Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області)" на схвалення до Конституційного суду. За документ проголосували 240 народних депутатів.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначалося, що назви областей, які містять імена або псевдоніми комуністичних діячів (в цьому випадку "петровск"), теж підпадають під закон про декомунізацію, а тому їх використання заборонено. А нова назва запропоновано на честь козацьких січей.
Як в Україні проходила декомунізація і які саме населені пункти були перейменовані в процесі – читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Перейменували кожну десяту вулицю
У лютому 2018 року директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив, що декомунізація в Україні фактично завершена.
"Декомунізація в контексті позбавлення символів тоталітарного режиму фактично завершена. У нас відбулося перейменування населених пунктів – близько тисячі. Це майже все. Кажу, що майже, тому що після перейменування виявилися 9 або 10 неочевидних комуністичних назв, тим не менш, вони підпадають під дію закону про декомунізацію", – сказав він.
Також він зазначив, що в Україні демонтували майже всі пам'ятники Леніна.
"Пам'ятників близько 2,5 тисячі. Не тільки Іллічу, а й іншим комуністичним вождям", – додав В'ятрович.
Тільки в Києві в процесі декомунізації перейменували кожну десяту вулицю і демонтували понад 50 об'єктів, які потрапили під Закон про декомунізацію.
За словами депутата Київради Олександра Пабата, абсолютним лідером в столиці з декомунізації став Печерський район, де були демонтовані 47 пам'ятників і пам'ятних знаків.
"Печерська районна адміністрація весь демонтований скарб передала в Державний музей авіації", - зазначив Пабат.
Як перейменовували міста
Процес декомунізації в Україні стартував навесні 2016 року, і до одного з головних комуністичних свят, Першого травня, в країні вже встигли перейменувати понад 300 населених пунктів.
"Уже змінені 327 назв населених пунктів, до 21 лютого повинні були бути змінені всі інші – всього 987, всі назви опрацьовані з місцевими громадами, Комітетом з питань місцевого самоврядування, тільки чекаємо – коли це питання буде внесене до порядку денного", – заявив В'ятрович в ефірі одного з телеканалів.
Слідом Рада перейменувала ряд населених пунктів в окупованому Криму і на Донбасі: парламент змінив назви майже 150 міст, сіл і районів на непідконтрольній Україні частині Донецької і Луганської областей, а також в окупованому Криму. Постанови №4086 та № 4087 підтримали 245 і 255 народних депутатів відповідно.
Згідно з пояснювальною запискою, в Донецькій області перейменовано 38 населених пунктів. Зокрема, перейменоване місто Юнокомунарівськ Єнакіївської міськради в місто Бунге, місто Кіровське – в Хрестівку, місто Комсомольське Старобешівського району – в Кальміуське, місто Торез – в Чистяково. Крім того, перейменований Тельманівський район в Бойківський.
У Луганській області народні депутати перейменували 36 населених пунктів. Так, місто Кіровськ став Голубівка, Красний Луч – Хрустальний, місто Краснодон перейменований в Сорокіно, місто Свердловськ – в Довжанськ, відповідно перейменований і Свердловський район в Довжанський. Крім того, місто Стаханов став Кадіївка.
При цьому потрібно зазначити, що бойовики так званих "ЛНР" і "ДНР" перейменування не визнають.
У Криму, дотримуючись рекомендації Українського інституту національної пам'яті, перейменовані 5 районів, 1 місто і 69 сіл і селищ.
Зокрема, в АРК перейменовано Кіровський район в Іслямтерецький район, Красноперекопський район став Перекопським, місто Красноперекопськ перейменований в місто Яни Капу.
Дана постанова набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованій території Криму під загальну юрисдикцію України.
Слідом прийшла черга Дніпродзержинська: тепер місто називається Кам'янське, а слідом з карти України зник Дніпропетровськ. Тепер, як ми знаємо, він називається просто й невигадливо – Дніпро. Також парламент перейменував місто Кіровоград в Кропивницький. Комсомольськ отримав назву Горішні Плавні.
До липнянові назви отримали кілька населених пунктів і один район в Миколаївській, Одеській і Харківській областях.
Список перейменованих населених пунктів (зліва – стара назва, праворуч – нове) виглядає наступним чином:
смт Комінтернівське (Одеська обл.) – Доброслав;
селище Комсомольський (Миколаївська обл.) – Благодаровка;
селище Червоний Прапор (Миколаївська обл.) – Любомирівка;
село Жовтневе (Харківська обл.) – Верхове;
село Жовтневе (Закарпатська обл.) – Забережжя;
село Краснознам'янка (Одеська обл.) – Знам'янка;
село Петрівка (Чернігівська обл.) – Махнівка.
Крім того Рада перейменувала Комінтернівський район Одеської області в Лиманський район.
"2016 став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни, які легко побачити на карті країни або окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції в демократичну Європу", – підсумував Володимир В'ятрович.
Фото: Українська школа політичних студій в Facebook
Одним з останніх декомунізованих міст стало місто в Київській області Переяслав-Хмельницький. У жовтні 2017 року сесія Переяслав-Хмельницької міської ради проголосувала за повернення місту історичної назви Переяслав, яке він отримав під час свого заснування. Повідомлення про це було розміщено на сайті міської ради.
Таке рішення в Переяславі-Хмельницькому пояснили тим, що в роки Другої світової війни, перейменувавши місто, ідеологи сталінізму прагнули "вирвати з коренем дерево його тисячолітньої історії і пересадити в штучний горщик зразка 1943 року".
"Вся підступність колоніальної політики "старшого брата" полягала в тому, що додавши до назви нашого міста славне ім'я лідера національно-визвольної революції українського народу 1648-1657 рр. Богдана Хмельницького, вони прагнули назавжди "відрізати" від Переяслава державно історичні витоки часів Київської Русі", – відзначали депутати.
Крім того, в країні декомунізували майже 20 залізничних станцій
"На сьогодні з 35 залізничних об'єктів, які планується перейменувати, протягом 2016 року погоджено і перейменований 7, а саме: Артемівськ 1 на Бахмут 1, Артемівськ 2 на Бахмут, Кузнецовськ на Вараш, Жовтнева на Бойківська, Піонерська на Ворскла, Харків – Червонозаводський на Харків – Вантажний, Раднаркомівська на Люботин-Західний", – повідомляло Міністерство інфраструктури України в квітні 2017 року.
Також в повідомленні зазначалося, що з початку 2017 року Україна перейменували 12 залізничних об'єктів, назви яких вже погоджено, а саме: Кіровоград на Кропивницький, Цюрупинськ на Олешки, Красноармійськ на Покровск, Червоний Лиман на Лиман, Щорс на Сновськ, Баглій на Запоріжжя- Кам'янське, Брагинівка на Петропавлівка, Железняково на Ерастовка, Єлізарове на Рясне, Дніпродзержинськ на Кам'янське, Дніпродзержинськ-Лівобережний на Кам'янське-Лівобережне, Дніпродзержинськ-Пасажирський на Кам'янське-Пасажирське.
Скандали навколо перейменувань
Не можна сказати, що процес перейменувань відбувався безболісно і рівно. Так у травні 2016 року на Волині селяни пересварилися через декомунізацію – людей обурила нова назва села.
Після того, як Інститут національної пам'яті перейменував село – з Маяки в Княгининок, голова Маяковської сільради Олена Твердохліб висловила своє обурення на всю країну і заявила, що думкою громади ніхто не цікавився.
"Ні сільрада на сесії не затверджувала зміну назви, ні подавали ми і в Інститут пам'яті на розгляд такого прохання. І люди ж звикли до цієї назви", – заявила Олена Твердохліб.
"У селі живуть майже три тисячі людей. У 1964 році тут був радгосп-передовик. Щоб підкреслити лідерство, село назвали Маяками. А історична назва – Княгининок – з'явилася, щонайменше, вісім століть тому", – розповів священник Михайло, настоятель Свято -Покровського храму с. Маяки.
Він уточнив, що село Маяки веде свою історію з 1964 року, а Княгининок згадується в літописах з 12-го століття: "Тобто, село має давнішу історію, ніж сам Луцьк".
Зворотного перейменування не відбулося – населений пункт так і не став Маяками знову.
З неменшими проблемами була пов'язана декомунізація Кіровограда в липні 2016 року: перейменуванню міста оголосили бойкот деякі жителі. Але незважаючи на обурення деяких городян, які навіть виходили до будівлі мерії на мітинги протесту, перейменування міста залишилося в силі.
Схожа ситуація була з декомунізацією Дніпропетровська в жовтні 2016- го: незважаючи на те, що опозиційні нардепи оскаржили перейменування міста, Конституційний суд відмовився розглядати перейменування Дніпропетровська. Відповідна інформація була розміщена на офіційному сайті Суду.
"Конституційний суд України на засіданні 12 жовтня розглядав питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради "Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області". Суд ухвалив рішення про відмову у відкритті конституційного провадження", – йдеться в повідомленні.
Нарешті, в травнем 2017 рокускандал через декомунізацію розгорівся в Запорізькій області. Райцентр Більмак раніше називався Куйбишеве, на честь радянського партійного діяча. Але після декомунізації селище перейменували в Більмак. Думки жителів розділилися – деякі захотіли повернути населеному пункту дореволюційний ім'я Кам'янка.
У селищній раді прислухалися до зауважень жителів і погодилися перейменувати райцентр в Кам'янку, але дійшло до суду – прихильники назви Більмак виступили категорично проти. В даний час село залишається Більмак.
До речі кажучи, в Запорізькій області це не єдиний випадок, коли місцеві жителі виступили проти декомунізації. Скажімо, мешканці Коларова, колись названого на честь болгарського комуніста, проти Болгарки, бо назва у них асоціюється з електроінструментом.
Пише - ukr.segodnya.ua