Ця людина в період 2011-2014 року була начальником Управління експертизи в сфері безпеки и оборони Секретаріату Кабінету міністрів України.

Не буду розповідати, про те, то «продано за непотрібністю» в цей період, і без чого ми залишилися в 14-м. Сказано про це давно і багато.
Але хіба не «експерти» визначали цю саму «непотрібність»?
І хіба не «експерти», наприклад, визначили «непотрібність» снарядів РСЗВ «Град», «Ураган» і «Смерч», які в 13-му році в терміновому порядку «утилізували пострілом» на полігонах? Тисячами.
Зношуючи ресурс пускових труб. Залишивши нас до моменту «великого п**доріза» з тим, що спрацьовувало і злітало далеко не завжди.

У мене питання навіть не в цьому.
Зараз Іван Михайлович позиціонується як «великий військовий експерт і фахівець».
Не смійте сумніватися – він дійсно має чудову військову освіту – аж дві академії. Більш за те – він магістр державного військового управління.

Виникає питання. Чому така досвідчена людина в важкий для країни час не долучилася до її захисту?
58 років (на 14 рік) – не вік для полковника з такою підготовкою. У 14-му люди і в 65 років брали участь, навіть, в безпосередніх бойових діях.
Не пускали? Чи не брали? Якщо я почну писати список, хто легко домігся того, щоб «взяли» – пост буде занадто довгим.
Полковник Апаршин вибрав звичну стезю експерта. Він затишно критикував дії армії що воювала, і військового керівництва. З Київських студій.

Де Ви були, пане полковнику, коли не вистачало грамотних керівників? Чому Ви не обрали святий офіцерський принцип «роби як я»?

Тепер Ви розповідаєте нам, як «могло бути« і як «повинно бути»?
Експертно відсидівшись?
Я навіть боюся уявити, яка команда «досвідчених експертів і фахівців» може зайти з вами в МО.

Сумно все, панове військові.Після 21 квітня ми можемо отримати такий відкат, який ми навіть в страшних снах не бачили.

А знаєте, що найсумніше?
На тлі решти команди «претендентів до влади України» – Іван Михайлович виглядає навіть гідно.
Бо решта – взагалі п**дець.

Пише - prefiksblog.co.ua