Віддаючи дитину до школи, будь-які батьки бояться найбільше одного – аби там не ображали. Та дуже часто навіть педагоги, на жаль, не помічають проявів насильства – як фізичного, так і емоційного. На це у своєму Facebook звернув увагу український гуморист Сергій Притула. Нещодавно він випадково натрапив на відео, яких у мережі сотні: школярі гуртом забивають хлопця, кулаками в обличчя, ногами в живіт. А потім ще й "контрольний" у голову.
Ведучого так зачепили жорстокі кадри, що він вирішив звернутися до небайдужих.
"Вкотре переконався, що підліткове середовище – це, ймовірно, найжорстокіша ланка суспільства.Ні, звісно ж, дорослі у своїй жорстокості теж часто перегинають палицю. Всі мої бійки за останніх 10 років тривали не довше 10-15 секунд. І не важливо, я чи мене. Цього було повністю достатньо, щоб один з учасників конфлікту зрозумів, що у фіналі нічого хорошого йому не світить. Зрештою, ми оточені такими ж дорослими, які, усвідомлюючи наслідки, допомагають гасити конфлікти", - згадував він.
На думку Притули, знімають подібні відео аби похизуватися своєю силою перед однокласниками і залякати їх. Але ж школа не повинна бути місцем для цькування, тим паче слабших.
" В наш сьомий клас регулярно навідувався один дев’ятикласник, який оглядав нас, робив якусь коротку промову, а потім методично лупцював кількох хлопчиків. При чому це насильство було до здуру вдало вибірковим. А ми, свідки, ми мовчали. Що, звісно ж, не робить нам честі. Ба більше, зараз, майже через 25 років, коли я пишу ці рядки, мені досі соромно. Ми не робили нічого, щоб це припинити", - додав гуморист.
Притула натякнув: реагувати на прояви насильства треба вже зараз, аби потім, за чверть століття, не було так само соромно, як і йому. Відомо, про прояви "булінгу" серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішою проблемою. На сьогоднішній день в Україні жертвами знущань стають 8 з 10 дітей.
Головні ознаки
Нерівність сил агресора і жертви;
Повторюваність насильства;
Гостра емоційна реакція жертви.
Користувачі думку гумориста підтримали. Більшість зізналися: в дитячі роки також ставали жертвами агресії, але розповісти про це нікому не наважувалися.