Озеро без дна, через яке можна потрапити на інший бік світу: містика та реальність Синевиру
Озеро Синевир знаходиться на околицях села Синевирська Поляна Закарпатської області. Утворилось воно понад 10 тисяч років тому і вважається найбільшим та наймістичнішим озером Українських Карпат. Можливо, тому, що воно дуже глибоке (максимальна глибина 22 метри) та мало вивчене науковцями.
Містичності цій водоймі додають розповіді місцевих мешканців, які вважають, що вона зовсім не має дна. Мовляв, тому пірнувши в Синевир, можна винирнути на іншому боці землі. Наприклад, в США. А ще, кажуть, що тут є острів, який час від часу зникає.
Та що там місцеві! Навіть американці минулого року заявили, що за допомогою супутника виявили на дні Синевиру базу інопланетян. Нібито, незвичний сфероподібний об’єкт зафіксували біля підводних скель, куди ведуть сліди інопланетного транспорту – траншеї. Навіть фото та відео опублікували. Усе це, врешті звичайно, виявилося фейком, але містичності своєї від цього озеро не втратило.
– Усі, хто тут був хоч раз, розповідають про різні відчуття, які вдалося пережити, – кажуть місцеві мешканці.- Тут навіть повітря просякнуте чимось потойбічним. Старожили розповідають різні легенди, уже й не знаєш, що правда, а що вигадка… Колись від прабабусі чула, що там на дні якесь чудовище живе. Нібито воно вночі видає страшні звуки, реве.
Звичайно, ніхто його ніколи не бачив, але вночі звуки дивні й справді чути. Хоча, кажуть, два роки тому туристам вдалося його сфотографувати – схоже на величезну черепаху. Зізнатися, на фото нічого не видно (сміються). Ще туристи говорять, що поруч з озером змінюються відчуття і почуття. Також подейкують, що посеред озера є дивний острів, який час від часу зникає.
Очевидно, люди мають на увазі камінь, який лежить у самому його центрі. Згори він схожий на зіницю ока, за це озеро в народі називають «Морське око». За легендою, воно утворилося від потоку сліз молодої доньки місцевого графа, яку звали Синь, на місці, де її коханого, звичайного пастуха Вира, за наказом графа, вбили кам’яною брилою (острівець – нібито і є тією самою брилою, а озеро навколо – сльози дівчини).
Місцеві науковці, як делікатні піарники, усю цю містику не відкидають (адже кожному туристичному об’єкту потрібні свої легенди), але дещо спростовують. – Ці всі легенди, звичайно, насамперед, з’являються через те, що там дуже глибоко, і ніхто ніколи туди не пірнав, і не можна купатися, – розповідає кореспонденту PRESS-ЦЕНТР керівник Закарпатського туристично-інформаційного центру Олександр Коваль.
– А все, що незвідане, обростає домислами, вигадками та містикою. До того ж, освітлена ця місцевість відносно недавно. А раніше, як тільки на землю опускалися сутінки, в уявах людей, які в цей час знаходилися в лісі, починали виникати якісь тіні, химери, чутися голоси та звуки…
Щодо острова, який то з’являється, то зникає, це не що інше, як перепади рівня води. Усе залежить від опадів, снігу взимку і т.д. Коли води більше – острів-камінь зникає, коли менше – виринає знову. Нічого надзвичайного. Але цей факт використовують для приваблення туристів, такий собі міфодизайн.
Проте навіть знані в регіоні краєзнавці не заперечують версії, що в давнину біля озера все ж влаштовували свої обряди і шабаші відьми та чаклуни. Бо які ж Карпати без знаних мольфарів! Але це було колись. Натомість сьогодні озеро Синевир – це позитивна геопатогенна зона, яка своєю енергетикою лікує душу та тіло. А ще, тут водиться чудова форель, тільки от ловити її заборонено.
Як доїхати до озера? Найкраще доїхати трасою Київ — Львів — Чоп (Е-50/М-06), у селі Нижні Ворота повернути у напрямку смт Воловець, орієнтовно 14 км, проїхати в сторону Міжгір’я приблизно 38 км, проїхавши місто до Колочави 27 км у напрямку озера Синевир.
Джерело:lviv1256
