Діалог жінки та мозку
Жінка: Господи, ВІН йде, йде, йде від мене! (Плаче)
Мозок: позитивніше, позитивніше…
Жінка: куди ж тут позитивніше? Речі збирає, сволота…
Мозок: не плач, посміхайся… Загадково посміхайся… І не розмахуй руками, як вітряк!
Жінка: сволота, валізу збирає… Порядний чоловік, йдучи забирає тільки шкарпетки і труси, а ця сволота ще й сорочки складає… (Плаче)
Мозок: посміхайся!
Жінка: може кинутись йому на шию?
Мозок: дурна!
Жінка: може повалитись перед ним на коліна?
Мозок: дурна!
Жінка: а може його того?
Мозок: що “того”?
Жінка: ну… Сковорідкою по голові тихенько?
Мозок: ????
Жінка: потім годувати його, бідолаху, бульйончиком… Так два місяці можна протягнути… Може, звикне, не піде…
Мозок: а ти кримінальщина… А якщо силу не розрахуєш?
Жінка: а я трохи краще замахнуся і я-а-а-к дам!
Мозок: я не в цьому сенсі. Баба ти сильна, ще вб’єш, а це стаття!
Жінка: то що ж робити, скажи, якщо ти такий розумний?
Мозок: посміхайся!!!!! Позитивніше, позитивніше…
Жінка: ну, що в цьому можна знайти позитивного? Я одна-а-а-а-а зали-и-и-шусь! (плаче)
Мозок: посміхайся! По-перше, не одна, а вільна жінка…
Жінка: і для чого мені така свобода?
Мозок: посміхайся! Свобода – це прекрасно: будеш займатись тільки собою!
Жінка: навіщо? (Хлюпає носом)
Мозок: потрібно! Бразильський вивчиш – ти завжди так мріяла дивитись серіали без перекладу. Запишешся у гурток гри на ударних – з твоєю ж величезною силою!
Жінка: часу все якось невистачало…
Мозок: сама будеш фінансами розпоряджатись без всяких безглуздих покупок американських вудочок і постійних ремонтів несправного автомобіля!
Жінка: шубу куплю і босоніжки… ну, ті… з бантиком… (Втирає сльози)
Мозок: з тим хлопцем з юридичного відділу сходиш повечеряти – він на тебе так дивився…
Жінка: (посміхається) ага, в “Макдональдс” сходимо, він, між іншим уже пропонував. Шубу одягну, босоніжки з бантиком… (Загадково посміхається)
Мозок: непотрібно ні готувати комусь, ні прати…
Жінка: тільки манікюр-педикюр-маски-масажі! (Посміхається від щастя) На екскурсію поїду… (Замріяно)
Мозок: ось, а ти не бачила позитиву…
Жінка: ой, ото почну жити! (Переможно посміхається) ОООООООЙ!!!!!!
Мозок: що?
Жінка: він на колінах стоїть з валізою, коліна цілує!
Мозок: кому?
Жінка: ну, не валізі ж! Говорить, ніколи такої як я, не знайде… Просить вибачення… Хоче залишитись!
Мозок: ОЙ!
Жінка: а як же вільна жінка? (Плаче) А як же гурток гри на ударних? Шубка, оті босоніжки ? (Плаче) Вася з юридичного відділу?
Мозок: позитивніше, позитивніше…
