“Доню, ти ніколи про це не дізнаєшся …” – лист мами до старшої дочки
Це сімейне звання накладає на людину багато відповідальності. Іноді здається, що для батьків існують лише менші діти, а старші швидко переходять в категорію дорослих.
А так хочеться побути дитиною! Колумніст видання Mom.me Шоні Брузо написала лист до старшої дочки, у якому дякує їй за все і говорить про те, що не встигає зі своїми повсякденними обов`язками.
Редакція “Отож” перевела його для вас:
“Мамо, ти ніколи не звертаєш на мене уваги!” – якось у відчаї вигукнула моя старша дочка. Вона насупилася і схрестила руки на грудях. Я стримала посмішку і пригорнула її до себе, згадуючи проведені разом місяці, де один з них ми були тільки вдвох. Це дні, які я повністю присвятила їй: тримала її на руках, читала казки, засинала з нею в її кімнаті та навчала плавати.
Тоді вона стала для мене цілим світом, який замінив мій. Звичайно, я могла б розповісти їй про це, але вона все одно нічого не запам’ятає. Вона ніколи не дізнається, як я вивчала кожен сантиметр її тіла, як кожна веснянка на її носі залишала слід у моєму серці.
Ти ніколи не дізнаєшся, як часто я дивилася на тебе сплячу, коли мені самій варто було б поспати («Ви повинні спати, коли дитина спить!»). Я не могла відвести від тебе погляду, просто радіючи тому, що ти тут, поруч, а не в моєму животику.
Ти ніколи не дізнаєшся про те, що мені довелося пережити. Яку втому я відчувала, опускаючись на коліна, щоб помолитися за тебе.Ти ніколи не дізнаєшся про те, як складно було вирішити: чи продовжувати грудне вигодовування; чи заборонити тобі вживання картоплі-фрі, чи купляти органічну полуницю.
Ти ніколи не дізнаєшся, як завмирає моє серце, коли я дивлюсь на тебе і усвідомлюю, як швидко ти ростеш, усе більше починаєш граційно рухатися, а уві сні ти стаєш все тим же малятком, яке я колись тримала на руках. Ти ніколи не дізнаєшся, що найбільше в житті я боюся втратити тебе. Ти ніколи не дізнаєшся про те, що багато разів мені здавалося, що я – погана мати.
Бували моменти, коли мені просто хотілося сховатися під ковдрою, запитуючи Всесвіт: «Ти впевнений, що я підходжу для цієї справи?». Ти ніколи не дізнаєшся, як мені подобається спостерігати за тим, як ти ростеш. Я помічаю все, що ти робиш для своїх братів і сестер: як ти несеш свій тягар старшої сестри і водночас залишаєшся собою.
Ти ніколи не дізнаєшся, що я все ще спостерігаю за вами. Я ніколи не перестану вичісувати вам волосся, тому що хочу бачити ваші прекрасні личка.
Ти ніколи не дізнаєшся, що кожен твій крок, кожен подих, кожен замислений погляд, кожна історія, розказана тобою, кожен зроблений рух змушують мене захоплюватися тобою. Ти ніколи не дізнаєшся, моя дорога доню, що ти стала для мене цілим світом, який змінив все моє життя “.
Які почуття викликало у вас це це послання? Можливо, вам захотілося подзвонити мамі і дізнатися про її самопочуття,або просто поговорити з нею?
