«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Я розповім вам, що правильно, а що ні. Але ви залишитесь при своїй думці

Іду в гості до подруги, у якої 9-річна дочка і 60-річна мама. Крики дорослих і плач дитини чути з вулиці. Бабуся зварила гороховий суп, дитина хотіла додати до супу сметану, бабуся заборонила, тому що до такого супу сметану не додають: так неправильно. Подруга розривається між ними. І дочку шкода, і маму образити не можна. Я дівчинку прекрасно розумію, гороховий суп – справжня гидота, без сметани його їсти неможливо. Але зі сметаною – неправильно.

Дорогі читачі, я точно знаю, що кожен з нас чи не щодня опиняється перед вибором: зробити те, що хочеться насправді або підкоритися чужим вимогам. А іноді ми і самі можемо виступати в ролі суворої бабусі, яка точно знає, що зі сметаною можна їсти тільки борщ.

У 35 років я вирішила вчитися кататися на ковзанах. Зі зрозумілих причин: я виросла в країні, де +10 в січні вважається пекельним холодом, а в лютому цвітуть проліски. Сніг побачила перший раз в 12 років. Потім у мене була травма, потім не було грошей, потім було страшно і соромно 

І ось, переборовши ніяковість, сором і страх, я стаю на ковзани і чую, що я занадто стара, щоб починати щось нове. Це неправильно. У магазині хлопчисько років трьох тягне до себе коробку з великою лялькою в блискітках і одразу отримує від тата по руках: «Ти що, дівча чи що? Ходімо, я куплю тобі машинку». Лялька для хлопчика – неправильно.

Неправильно їсти з хлібом. Без хліба теж неправильно. Неправильно носити рожеве, якщо ти старша за 5 років, і діаманти, якщо молодша за 50. Неправильно фарбувати волосся. Ходити з сивиною теж неправильно. Неправильно виділятися. Бути непомітною – неправильно.

Неправильно любити картоплю з котлетами. Неправильно не любити грейпфрути. Неправильно пити каву. І не пити кави теж неправильно. Вибілювати зуби – неправильно. Неправильно ходити з жовтими зубами. Не хотіти в відпустку на море – неправильно. Втомлюватися на роботі, не бути позитивним і не займатися йогою – теж. Не любити театр – неправильно. Любити комп’ютерних тарганів, що пожирають зоряний десант в 3D – неправильно втричі. Неправильно сперечатися з дорослими. Не вміти відстоювати свою думку – неправильно.

Неправильно старіти. Ганятися за молодістю неправильно теж. Неправильно дивитися «дурні» комедії, правильні люди дивляться лише концептуальне кіно. Неправильно слухати поп. Неправильно слухати рок. Оперу, напевно, правильно, але – ні. Неправильно не любити батьків. Але і бути від них залежним теж неправильно. Неправильно не хотіти заміж, але говорити чоловікові про це теж неправильно. І це я ще мовчу про стосунки, розлучення, зайву вагу, зайву худорлявість, гроші і так далі.

Для мене будь-яке «неправильно» означає, що десь є той, хто завжди правий. Такий еталон правильності. Напевне, він сидить в палаті мір і ваг під якоюсь кодовою складною назвою. І кожного разу, коли ти хочеш щось, тобі обов’язково треба звіритися з еталоном правильності, щоб відповідати.

Єдині правила, яких я дотримуюся, – це правила безпеки. Ті, що написані кров’ю. І ті, які покращують життя: віддавати вчасно борги, оплачувати рахунки, мити підлогу, не сперечатися з ідіотами. Все інше – особиста справа кожного. Суп можна їсти хоч зі сметаною, хоч з варенням, а можна не їсти взагалі. Дитина може гратися ляльками, якщо хоче, або мавпами, або і кришками від каструль. Починати щось нове можна і в 30, і в 50, і ніколи. Правильно поважати себе. Правильно поважати інших.

Правильно хотіти щастя для себе. І те, що інші теж хочуть щастя, – правильно. Визнавати чуже «правильно» рівноцінним своєму.

Це все, що я хотіла сказати вам сьогодні. Обіймаю.

Джерело

Все буде Україна