Відмовляти сватам та позичати гроші: чого не слід робити на свято Покрови Пресвятої Богородиці
910 року місто Константинополь захопили сарацини. Уже ніхто з місцевих не надіявся на спасіння, але напередодні 14 жовтня жителі міста зібралися в храмі. Люди почали молитися і до них в оточенні ангелів прийшла Богородиця. Вона зняла із своєї голови покрив(звідси і пішла назва свята – Покров Пресвятої Богородиці), щоб розкинути його над людьми, захищаючи таким чином їх від ворогів.
Після цього ворожі сили відступили від стін Константинополя і місто було врятовано. Цього дня ми також відзначаємо День українського козацтва, який приурочений до свята Покрови Пресвятої Богородиці. Згідно з указом Президента, з 2015 року 14 жовтня став ще й офіційним вихідним в честь святкування Дня захисника України.
Як провести цей день? Рекомендовано всією родиною піти до церкви, поставити свічки, помолитися і попросити Богородицю про заступництво.
Незаміжні дівчата ставлять свічки і моляться перед іконою Покрова Богородиці, щоб Господь послав їм гарних наречених.
В цей же день перших холодів пекли млинці, що було знаком “утеплення” оселі. Перед тим, як сісти за трапезу, господиня обходить всі кути будинку з приготовленою стравою, при цьому читаючи молитву Пресвятій Богородиці.
Що не можна робити цього дня? На Покрову Пресвятої Богородиці не можна робити серйозну господарську роботу. Наприклад, будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, прасувати.
На свято Покрови не можна лаятися з людьми, вживати алкoгольні напої, бажано навіть не готувати щось серйозне до пізнього вечора.
Святкування потрібно було провести весело і яскраво, щоб весь рік був таким же насиченим. У народі з Покрови починають грати весілля.
“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до цього часу дотримуються давньої народної традиції робити весілля після Покрови. До Покрови завершувався період сватання і приготування до весіль, який починався після першої Пречистої.
Дівчата, яким набридло бути незаміжніми, молилися:
“Свята мати, Покрівонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”.
У Карпатській Україні до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Для того, щоб усі члeни сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. В цей день кожен віруючий повинен звернутися з молитвою до Пресвятої Богородиці, просячи у неї міцного здоров’я, допомоги, підтримки і захисту, а також сприяння в сімейному житті і, звичайно ж, кохання.
Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає прохача, покриваючи його безпосередньо своїм покровом.
14 жовтня дівчина, яка хоче вийти заміж, повинна прийти в церкву до початку святкового богослужіння, поставити свічку біля ікони Покрови Пресвятої Богородиці та попросити її про швидке заміжжя і щасливе сімейне життя. Сімейні пари можуть прийти на свято до храму, для того щоб також помолитися про милосердя та заступництво Матері Божої.
Напередодні Покрови дівчата воpожили: пекли маленький житній хлібець і разом з пучком льону несли в стодолу, примовляючи: “Суджений мій, миленький мій, приходь сьогодні до стодоли, на роботу подивися, з віконця покажися”. Дівчата, залишивши льон і хліб, йшли додому до світанку, а після ранкової церковної служби потай давали з’їсти житній хліб вподобаному хлопцю, а лляну нитку залишали в його кишені. І якщо задумане вдавалося, то хлопець обов’язково відповідав взаємністю.
У народній свідомості Покрова Пресвятої Богородиці і з’єдналася з першим сніговим покривом землі: вважається, що сніг, що випав на Покрову, володіє особливою силою. Якщо вмитися ним, можна примножити красу, зберегти молодість.
Ще один ритуал, здійснюваний на Покрову, – розпалювання багаття, в яке не можна було класти дрова: лише сухий мох. В цей день потрібно наділяти дарами бідних і сиріт, а також обкурювати хати димом від палаючих гілочок яблуні або вишні – для благополуччя та удачі.
Як у будь-релігійне свято, на Покрову не можна робити серйозну господарську роботу, а також виконувати багато домашніх обов’язків: будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, прасувати. Якщо ж все-таки з’являються невідкладні справи, їх потрібно виконувати сумлінно, “у правді і простоті”. У свято Покрови не можна лихословити, сваритися з людьми, вживати алкогольні напої, бажано навіть не готувати щось серйозне до пізнього вечора.
Вважається, що на Покрову не можна позичати гроші, а ще не можна відмовляти сватам – по прикметі, дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки три не буде ніким просватаною.
“Покрово, покрово, покрий мою голову хоч хусточкою, хоч ганчіркою, аби не залишилася я в дівках”, – такий заговір зазвичай промовляли молоді незаміжні дівчата, прикрашаючи ікону Діви Марії власноруч вишитим рушником.
