13 жовтня - Святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Руси
Пам’ять святителя Михаїла свято шанується українським народом. Православний люд прославляє митрополита Михаїла як великого угодника Божого. Свята Церква щиро звертається до нього: "Радуйся, Михаїле, великий ієрарше, Церкви нашої преславний первопрестольниче".
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимівським літописом був сирійцем, за рештою літописів – болгарином або сербом. У 989 році він прибув з Корсуня разом із іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира, який незадовго до цього прийняв Хрещення. Отож, перші три роки після Хрещення Київської Русі Руську церкву очолював саме святитель Михаїл.
"На долю першого митрополита нашої Церкви випало нелегке, але благодатне служіння, - розповідає викладач Рівненської духовної семінарії, клірик Свято-Покровського кафедрального собору м.Рівне протоієрей Миколай Капітула. - Він ревно обходив новопросвічену Руську землю, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, закладаючи перші храми та духовні училища. В Ростові він заснував першу дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Церква на землях Русі зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя: в синодиках Київського і Новгородського Софійських соборів він по праву називається першоначальником".
Церковні історики свідчать, що за часів князя Володимира, окрім Київської та Тмутороканської, існували Переяславська, Новгородська, Чернігівська єпархії. Згодом постали Ростовська, Володимирська, Білгородська, Полоцька, Турівська, Юріївська (на річці Рось), та інші. Вже на початку ХІ століття у Києві було більше 100 церков. Кафедральним собором за Володимира Великого стала церква Успіня Пресвятої Богородиці (Десятина церква), що була побудована 996 року.
Історичні джерела розповідають, що святитель Михаїл був мудрим, тихим, але водночас суворим ієрархом. Упокоївся він у 992 році і був похований у Десятинній церкві Пресвятої Богородиці у Києві. Приблизно 1103 року при святому ігумені Феоктисті (пізніше святитель Чернігівський), мощі його були перенесені в Антонієві (Ближні) печери, а 1 жовтня 1730 року - у Велику Печерську церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
Нині нетлінні мощі святителя Михаїла знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
