17 червня - Митрофанів день
У цей день вшановується пам’ять святителя Митрофана Константинопольського. На Митрофана наші пращури слідкували за вечірньою зорею: червона зоря – на вітер; світла і жовта – на дощ. У цей час зацвітають пізні сорти горобини, яблунь.
Традиції та звичаї на Митрофана 17 червня
Слов’яни називали Митрофана Навозником. Правда, в цьому не було нічого образливого. Навпаки, селяни дуже шанобливо ставилися до особистості Митрофана, оскільки саме він, за прикметами, був запорукою майбутнього врожаю.
Вважалося, що саме на Митрофана потрібно обов’язково удобрити землю. Говорили 17 червня: “Без гною-батюшки не чекай на хліб від землі-матінки”. Крім того, окликали вітер та просили його прислати дощі влітку, щоб в майбутньому отримати гарний урожай.
Крім того, помічали, що на Митрофана, 17 червня, льон виростає. Говорили: “День тим сильний, що витягає льон”. Попереду був День Івана Купала, а йому передував так званий Русальний тиждень. Згідно зі стародавніми віруваннями, русалки ночами водили хороводи. Вважалося, що ці істоти живуть біля озер, у лісах і полях.
У народі обирали найкрасивіших дівчат і обвивали їх гілками, а потім поливали водою, наслідуючи дощу – цим зазивали опади для багатого врожаю. 17 червня цвітуть різні види яблуні, горобини. Якщо вже відцвів бузок, то його, за прикметами, можна обрізати.
Народні прикмети на 17 червня
- Якщо вітер дме з півночі — буде погана погода
- Західний або південно-західний вітер – до дощів
- Якщо на Митрофана йде дощ, то така погода простоїть ще два-три дні
- Духота під час сходу сонця передвіщає негоду
- Вітер на Митрофана подме з гнилого кута (північного заходу) — чекай негоди
- Митрофан — червоний сарафан: яскраві барвисті зорі.
